"Доведи, що ти в окупації": як вступна кампанія-2026 поставила під загрозу абітурієнтів із ТОТ

Вступна кампанія 2026 року в Україні вже фактично завершилася, але залишила по собі прецедент, який правозахисники називають небезпечним. Уперше за роки роботи спрощеної процедури вступу для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ) окремі заклади вищої освіти почали вимагати від них документи, видані окупаційною владою, або спеціально створені цифрові докази перебування в окупації - фотографії з геолокацією на центральних площах міст, селфі з місцевими газетами, а подекуди й з окупаційною символікою.

Правозахисні організації вважають таку практику небезпечною для вступників та їхніх родин, оскільки створені ними цифрові матеріали можуть бути виявлені під час перевірок і фільтрацій на виїзді з окупації. Водночас залишається питання, на якій саме правовій підставі заклади освіти вимагали такі докази і чи передбачали їх нормативні документи, що регулюють вступ.

"ОстроВ" звернувся до Міністерства освіти і науки із запитом щодо цієї практики. У відповіді міністерство послалося на Порядок прийому до закладів вищої освіти, але конкретно не пояснило, на якій підставі від вступників вимагали документи окупаційної влади або цифрові матеріали для підтвердження перебування на ТОТ.

Недосконала система

"З 2016 року для вступників із тимчасово окупованих територій були запроваджені умови вступу за так званою квотою-2. Вона враховувала той факт, що людина проживає на тимчасово окупованій території і може не мати документів про освіту українського зразка. Квота-2 передбачала спрощений вступ без атестата: вступник міг скласти необхідні іспити за визначеною програмою в обраному закладі вищої освіти, стати студентом і претендувати на бюджетне місце", - розповідає "ОстроВу" головна координаторка ГО "Донбас SOS" Віолета Артемчук.

Після початку повномасштабної війни можливість дистанційної участі у вступній кампанії стала особливо важливою, оскільки виїзд із тимчасово окупованих територій значно ускладнився.

За словами Віолети Артемчук, можливість вступати онлайн правозахисники відстоювали ще до 2022 року. Після повномасштабного вторгнення вона фактично стала одним із небагатьох реалістичних шляхів для молоді, яка залишалася в окупації: вступники могли дистанційно проходити співбесіди та подавати документи, а виїхати на підконтрольну Україні територію могли вже пізніше.

До цьогорічної кампанії підтвердити сам факт проживання на ТОТ було відносно нескладно. Оскільки паспорта українського зразка у вступників часто відсутні - достатньо було надати, наприклад, паспорт одного з батьків із відповідною пропискою чи реєстрацією. 

"У вступників часто через неможливість вивезти документи немає паспортів українського зразка. Тому вони могли, наприклад, надати паспорти батьків, де зазначене їхнє місце проживання або реєстрації на тимчасово окупованій території. Таким чином підтверджувався факт, що вступник проживає на тимчасово окупованій території і вступає онлайн. Так було до цього року", - пояснює правозахисниця.

Однак цього року, за її словами, під час вступної кампанії з'ясувалося, що інформації про реєстрацію батьків уже недостатньо.

"Якимось чином потрібно було підтвердити, що вступник перебуває саме на тимчасово окупованій території. Тобто треба було довести, що він, скажімо, не перебуває зараз за кордоном, не виїхав, наприклад, до Відня, і не вступає звідти онлайн за допомогою VPN за спрощеною процедурою до українського закладу вищої освіти. Вважається, що місце реєстрації батьків не є достатнім доказом того, що сам вступник перебуває саме на тимчасово окупованій території", - розповідає координаторка.

Проблема в тому, що цю вимогу не було заздалегідь ані узгоджено, ані навіть анонсовано. Ще у квітні, коли громадські організації проводили щорічну серію вебінарів для співробітників приймальних комісій центрів "Крим-Україна" та "Донбас-Україна" за участю представників МОН, про необхідність додаткових доказів мови не було.

Звернення про нову вимогу почали надходити вже під час самої кампанії - причому електронна система реєстрації вступників технічно не пропускала заявку без прикріплення відповідного документа.

Що саме вважати належним доказом - довго залишалося невизначеним. Одним із орієнтирів називали атестат, виданий окупаційною школою в поточному році.

"Тобто держава не визнає окупаційні документи - про це прямо декларується, але водночас їх потрібно надати для того, щоб отримати право на вступ. І тут виникає досить серйозна суперечність", - зазначає Віолета Артемчук.

Показова й сама логіка вибору доказів, які пропонували вступникам. Атестат окупаційної школи - документ, юридична сила якого в Україні не визнається в принципі: постанови так званих окупаційних адміністрацій не є частиною українського правового поля, а видані ними дипломи чи атестати не конвертуються автоматично в українські.

Водночас саме цей документ де-факто вимагали як "перепустку" до вступу. Ще далі заходить вимога до фотодоказів: держава, яка офіційно не визнає жодних адміністративних процедур на ТОТ, пропонує вступнику підтвердити своє перебування там способом, який не має жодного правового статусу - але має цілком реальні наслідки, якщо потрапить в руки окупаційних силовиків.

"Проблема в тому, що ми стикаємося із ситуацією, коли вступники закінчили школу не цього року. Вони закінчують школу у 16 років, але не вступають до українського закладу вищої освіти одразу. Вони чекають до 18 років, коли після вступу зможуть без дозволу батьків виїхати на підконтрольну Україні територію. Тобто у нас є цілий пласт вступників, яким уже виповнилося 18 років, які закінчили школу два роки тому. У них атестат, скажімо, позаминулого року. І як доказ перебування на тимчасово окупованій території він уже не підходить", - пояснює Віолета Артемчук.

Саме тоді, за словами координаторки, під час консультацій із МОН і представниками приймальних комісій пролунали рекомендації, які згодом і викликали обурення правозахисників: зробити фотографію з геолокацією на центральній площі свого міста, або купити місцеву газету й сфотографуватися з нею із зазначенням сьогоднішньої дати.

"ОстроВ" звернувся до Міністерства освіти і науки із запитом щодо вимоги надавати документи окупаційної влади або цифрові докази перебування на ТОТ.

Відповідь МОН за підписом заступника міністра Миколи Трофименка (№1/20142-26 від 18.09.2026) не містить конкретного пояснення щодо цієї практики. Міністерство послалося на загальні положення про право на освіту та на особливі умови вступу для мешканців ТОТ, визначені Порядком прийому, затвердженим наказом МОН від 01.03.2021 №271 у редакції наказу від 20.05.2026 №813.

При цьому у відповіді не пояснюється, на якій саме підставі від вступників могли вимагати документи, видані окупаційними органами, або створені ними цифрові матеріали.

За даними, наведеними правозахисниками, відповідний Порядок передбачає можливість підтвердження місця проживання через документи про реєстрацію, зокрема документи батьків. Тому залишається відкритим питання, як саме виникла додаткова вимога підтверджувати фізичне перебування вступника на ТОТ і якими нормативними положеннями вона була обґрунтована.

"Ми знаємо, наскільки жорсткою може бути фільтрація"

Для сторонньої людини порада зробити селфі з газетою може здатися дрібницею. Для тих, хто працює з мешканцями в окупації і знає, як влаштована фільтрація на виїзді з окупованих територій, - це виглядає інакше.

Віолета Артемчук пояснює, що спрощений вступ ніколи не означав, що людина навчатиметься онлайн постійно - рано чи пізно вступнику однаково доведеться виїхати на підконтрольну територію, зокрема для складання іспитів чи подання оригіналів документів. І саме на цьому етапі цифрові сліди, залишені під час вступу, стають небезпечними.

"Якщо загалом передбачена можливість вступити онлайн, то весь час навчатися онлайн не можна. Протягом певного періоду все одно потрібно виїхати, приїхати на підконтрольну територію і надати документи. І от ми просто знаємо, наскільки важко виїхати і які фільтрації там проходять, за що можуть затримати", - каже вона.

Партнерські організації, за її словами, системно готують людей до виїзду: допомагають "чистити" телефони від будь-яких слідів проукраїнської активності, дають рекомендації з безпеки. Але жодна підготовка не гарантує стовідсоткового результату - важко передбачити, що саме приверне увагу під час перевірки. Віолетта Артемчук наводить приклад: хлопець ретельно почистив телефон перед виїздом, але забув видалити створену власноруч у Telegram реакцію-стікер із зображенням українського прапора - і саме через неї не зміг проїхати фільтрацію.

"А тут будуть фотографії з центральних площ міст", - резюмує вона, маючи на увазі, що вимога МОН фактично зобов'язує вступника власноруч створити компрометувальний цифровий доказ, який потім треба буде десь зберігати - і ризикувати тим, що саме він стане підставою для затримання під час виїзду.

Те, що йдеться не про поодинокі перегини на місцях, а про системну політику, підтверджує лист МОН №1/15004-26 від 10 липня 2026 року "Про особливості реалізації права на спеціальні умови участі у конкурсному відборі особами, місце проживання яких зареєстровано на ТОТ/ТАБД". Документ, копію якого отримала ГО "Донбас SOS", було також надіслано керівникам закладів вищої та фахової передвищої освіти й державному підприємству "Інфоресурс" - тобто структурам, які безпосередньо адмініструють вступну кампанію.

У зверненні дев'яти громадських організацій до міністра освіти і науки правозахисники наводять два системних аргументи на користь того, що вимога створює реальну загрозу життю й здоров'ю вступників та їхніх родин.

По-перше, Росія системно моніторить онлайн-активність дітей і молоді на окупованих територіях, розглядаючи Україну як джерело "екстремізму". Автори звернення посилаються на дані Державного комітету молодіжної політики Республіки Крим, згідно з якими лише за перше півріччя 2024 року на півострові промоніторили понад 500 тисяч акаунтів, а результатом стало порушення кримінальних справ та адміністративних протоколів за поширення матеріалів, які демонструють зв'язок чи інтерес до України.

По-друге, на ТОТ задокументована системна практика перевірки й вилучення силовиками телефонів та інших пристроїв у молодих людей і їхніх батьків - під час цілеспрямованих обшуків, а також випадкових перевірок на вулиці чи навіть у школах. Вміст пристроїв аналізують на наявність проукраїнського контенту, встановлених застосунків (українські банки, "Дія", "Резерв+"), підписок на українські медіа й telegram-канали, листування з людьми на підконтрольній Україні території. Знайдене стає підставою для затримання, штрафів, кримінального переслідування, а за даними правозахисних звітів, на які посилаються автори звернення, - і катувань.

У цьому контексті вимога самостійно створити "доказ" перебування в окупації - фотографію з геолокацією, селфі з друкованими матеріалами - виглядає як пряма суперечність принципам "не нашкодь", - наголошують автори звернення. Публічний інтерес держави в перевірці й підтвердженні факту перебування вступника на ТОТ фактично ставиться вище за обов'язок забезпечити безпеку дитини - тоді як саме держава мала б цю безпеку гарантувати.

Ще один пласт проблеми - юридично-логічний, і саме на ньому наголошує Віолетта Артемчук. Фактично тягар доведення власної безпеки й легітимності перекладено на вступника: не держава повинна довести підозру у шахрайстві, а сам абітурієнт - заздалегідь довести, що він не намагається обійти систему.

За її словами, випадки реального шахрайства, коли людина фактично виїхала на підконтрольну територію, але видає себе за мешканця ТОТ, щоб скористатися пільговими умовами вступу, теоретично можливі, але боротися з ними варто вибірково, розбираючись у кожному конкретному випадку постфактум, а не запроваджуючи суцільну вимогу, що б'є по всіх вступниках одразу - включно з тими, хто справді перебуває в окупації й реально ризикує.

На звернення громадських організацій щодо цієї вимоги МОН відповіло листом, у якому, за словами Віолетти Артемчук, була фраза про те, що людина й так перебуває на ТОТ у небезпеці, сам виїзд також становить небезпеку, а отже, додаткова вимога нібито не створює для неї нових ризиків. Подальшої комунікації з міністерством після цього листа, каже координаторка, не було: "Я не знаю, як далі з ними комунікувати. Станом на зараз ми не знаємо".

Наслідки

Оцінити точний масштаб проблеми у цифрах складно навіть самим правозахисникам. МОН публікує загальну статистику вступників за пільговими категоріями - ВПО, мешканці прифронтових територій і мешканці окупованих територій - без розбивки, тож виокремити кількість вступників саме з окупованих територій - неможливо.

"Нам здається, що частка вступників безпосередньо з окупації стає все меншою і меншою. Але загалом за категорією тих, хто має право на спрощений вступ, включно з ВПО та жителями прифронтових територій, кількість вступників зростає", - розповідає Віолета Артемчук.

Правозахисниця застерігає: якщо нові вимоги збережуться й надалі, це може стати додатковим бар'єром, який критично знизить кількість вступників з окупованих територій, а разом з нею і кількість молоді та родин з дітьми, які, зрештою, вирішують виїхати на підконтрольну Україні територію.

Вища освіта для багатьох мешканців окупованих територій - один із небагатьох легальних і безпечних приводів для виїзду.

"Я вважаю, що перепон для вступу стає дедалі більше. Саме на тлі того, що декларується: "Ми вас чекаємо", - виникає суперечність. Виїзд стає складнішим, вступ стає складнішим", - підкреслює вона.

У зверненні до МОН громадські організації вимагають невідкладно скасувати вимогу до вступників, які перебувають на ТОТ України, надати закладам освіти документи, видані окупаційними органами, для підтвердження перебування в окупації чи створити будь-які цифрові матеріали для цього. Натомість - розробити безпечний, чіткий і вичерпний механізм підтвердження відповідних обставин, заснований виключно на документах і відомостях, отриманих із державних реєстрів України та інших безпечних джерел.

Вступна кампанія-2026 вже фактично завершилася, тож формально змінити правила для нинішніх вступників запізно - про це прямо каже й сама Віолета Артемчук: "Цього року ми вже не змінимо ситуацію. Але її треба змінювати на майбутнє".

Ключове питання тепер - чи встигне МОН переглянути підхід до наступної вступної кампанії, і чи отримають правозахисні організації змістовну відповідь на своє звернення, окрім вже отриманого липневого листа з позицією міністерства. Поки що фільтрація на виїзді з окупованих територій, за словами координаторки "Донбас SOS", лише посилюється, а отже, кожен новий цифровий слід, який вступника примушують залишити заради права здобувати українську вищу освіту, підвищує, а не знижує ризик для нього особисто і для його родини.