До Донецька повернулася проблема із водою. Хоча, власне, з 2022 року місцевій «владі» її так і не вдалося вирішити остаточно. Незважаючи на бравурні заяви з телевізора, що канал «Дон-Донбас», який два роки рили на окуповану територію з РФ, зможе задовольнити потреби регіону у воді, населення продовжувало отримувати її за графіком. Щоправда, останнім часом він став менш жорстким. З квітня вода в крані з'являлася щодня і на досить тривалий час. І ось знову довелося повернутися до колишнього режиму економії через відключення світла на насосних станціях у Ростові. Пресслужба «республіканського» підприємства «Вода Донбасу» повідомляла, що «гостра ситуація зі стабільною подачею водопостачання зберігається у понад десяти містах». У зв'язку з цим народ поінформували, що доведеться будувати другу гілку водоводу. Яка точно вирішить проблему. Щоправда, не уточнили, коли ця подія має статися. Глава «республіки» був різкішим у заявах з приводу страждань народних. Він одразу знайшов винних у тому, що люди щороку зазнають таких побутових незручностей на «звільненій» території. "Диверсії з боку противника виступають однією з причин, що заважають нормалізувати водопостачання в ДНР", – повідомив він в ефірі телеканалу "Росія-24". Також Пушилін додав, що «влада» докладає всіх зусиль, щоб зберегти чинний графік постачання, проте спекотна погода та відсутність дощів змушують піти на «крайні обмеження». Зазвичай, колишній МММ-ник не називає всі реальні причини, які залишили людей у спеку без води. І що насправді не так відключення електроенергії від насосних станцій Ростова, як пориви на ділянці трубопроводу «Дон-Донбас» роблять подачу води до Донецька неможливою. Тому що у Ростові вже давно немає проблем зі світлом, а нормального водопостачання у «ДНР», як і раніше, не спостерігається. Регіональне «міністерство» будівництва також не залишилося осторонь проблеми. Спочатку там заспокоїли людей: мовляв, електропостачання відновлено і вже відбувається процес заповнення системи, водопостачання не сьогодні-завтра буде відновлено. Але вже за кілька днів внесли поправочку та уточнили, що через нестабільне енергопостачання, спричинене аномальною спекою, повністю зупинено роботу насосних станцій на підприємстві «Вода Донбасу». А поки що міськими адміністраціями здійснюватиметься підвезення води. На вулицях Донецька знову з'явилися помаранчеві водовози, які підвозять технічну воду до будинків, а люди вишиковуються у довгі черги, щоб набрати всі ємності до наступного приїзду машини. Кожен, хто живе в Донецьку чи інших містах «республіки», де існує дана проблема, пристосувався до відсутності води в кранах. Обов'язковий предмет у будь-якій квартирі чи будинку – пластикова ємність. Причому не одна, а декілька. Від 16 літрів до 50 і більше. Щоб і на кухні стояла, і у ванній кімнаті, і в туалеті. Колишній хімічний гігант «Стирол» задовольняє потребу населення у цій продукції. Та й ціна досить демократична. 16-літрову ємність можна придбати в будь-якому супермаркеті за 400-500 рублів. Зрозуміло, що більше літраж, то дорожче. У деяких сім'ях з'явилися невеликі електронасоси. Їхню покупку, на відміну від пластикових ємностей, не всі можуть собі дозволити. Хоча вартість не надхмарна. Близько 10-15 тисяч рублів за комплект. Цей пристрій дозволяє прийняти душ. Принцип дії механізму дуже легкий. Дві трубочки та моторчик. Одну трубочку потрібно вставити в ємність із водою, та якщо з іншої, на яку нагвинчений розпилювач, вода під невеликим тиском виливається. Це, звичайно, не зовсім той душ, котрий можна було прийняти до «визволення». Але все-таки краще, ніж з ківшика поливати себе. Прати в машинах-автоматах за умов відсутності води донеччани також навчилися. За допомогою шлангочки, яку вставляють у відсік для миючого засобу, наповнюють водою барабан і доливають у ручному режимі за необхідності. Ту воду, яку привозять помаранчеві машини «визволителів», яка зберігається в пластикових ємностях, що виготовляє «Стирол». Те підприємство, яке до настання «російського світу» вважалося гігантом хімічної промисловості. Все деградує і дрібніє: і водні ресурси регіону, і промислова міць Донбасу, і забезпечення його населення зручностями, і самі запити населення, що пристосовується до всього. Люся Молчанова, Донецьк, для «ОстроВа»
