Де кінчається дружба? ЄС та «зернова криза» з України

Економічна підтримка України, проголошена Євросоюзом, дала серйозну тріщину, щойно зіткнувшись з першими труднощами. Ідеться про заборону сусідніми «дружніми» країнами експорту сільгосппродукції з України. Знайдені рішення справді слід вважати компромісними, хоча крапку щодо безперешкодного доступу української сільгосппродукції на євроринок ще не поставлено. Незважаючи на рішення офіційного Брюсселя на рік продовжити вільне (без застосування квот та мит) ввезення всіх українських товарів, про яке 4 травня повідомив прем'єр Денис Шмигаль.

Зернова єврокриза…

Проблема, внаслідок якої 5 сусідніх країн (Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія) у середині квітня заборонили імпорт с/г продукції з України, виникла через низку причин.

По-перше, це блокада рашистами морських портів України, якими до війни йшов основний агроекспорт. Тобто, українські виробники та агротрейдери повезли своє зерно до Східної Європи, а не до Близького Сходу чи до Південно-Східної Азії, як це було раніше – не просто так.

По-друге, це повна нездатність ООН хоч якось вплинути на ситуацію. Організація Об'єднаних Націй не лише не змогла змусити одного свого члена припинити злочинну війну проти сусідньої держави. Вона не зуміла вирішити навіть таке "технічне" (в даному випадку) питання, як розблокування українського агроекспорту через морські порти для подолання глобальної продовольчої кризи.

Відповідна "зернова угода" під егідою ООН набула чинності у серпні 2022 р. і деякий час вона зі скрипом, але працювала. Тому й проблем із затовареністю східноєвропейського ринку українським зерном не виникало.

Все змінилося цієї весни. Спочатку в Кремлі (в односторонньому порядку) скоротили термін дії нових домовленостей, укладених 18 березня ц.р. , зі 120 днів до 60. Потім перейшли до їхнього повного зриву.

Заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков 14 квітня повідомив, що цього дня не було проведено жодних перевірок судів росіянами («Зернові домовленості» передбачають огляд РФ судів, задіяних у проекті) . Хоча українська сторона передала назви трьох зерновозів. За словами Ю.Васькова , росіяни викреслили їх та внесли до переліку інші з поточної черги, яка налічувала 50(!) судів. В результаті жодному зерновозу не вдалося пройти через заслін.

Вже 17 квітня Мінінфраструктури уточнило, що рашисти взагалі не склали плану інспекційних перевірок - тому їх і не проводили.

Раніше з 10 квітня російська сторона припинила реєстрацію суден, які подає Адміністрація морських портів України для формування інспекційного плану в Спільному координаційному центрі в Стамбулі.

І тоді українське зерно масово пішло до східноєвропейського регіону. Що не дуже сподобалося тамтешнім країнам.

Міністр землеробства Болгарії Явір Гечов 11 квітня заявив, що " болгарський зерновий сектор досяг критичної точки і його майбутнє залежить від дій, вжитих у найближчі місяці".

Через тиждень, 19 квітня, влада Болгарії ввела повне ембарго на імпорт усіх видів с/г продукції з України. "Ми залишаємося солідарними з Україною, але банкрутство болгарських фермерів не сприятиме цій справі", - пояснив в.о. прем'єр-міністра Галаб Донів.

Трохи раніше, 15 квітня, таке саме рішення ухвалив уряд Польщі. "Ми є і залишаємося друзями та союзниками України без жодних змін. Ми її підтримуватимемо і робимо це зараз. Незважаючи на це, обов'язок кожної влади захищати інтереси власних громадян", – прокоментував лідер правлячої партії Ярослав Качинський.

… а чи був він?

Є низка важливих моментів, які треба враховувати під час аналізу цієї ситуації . Очевидно, що за такий короткий час (протягом одного місяця) агросектор Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії, Словаччини не міг опинитися у критичному становищі через наплив українського зерна.

Хоча б через те, що ж.-д. вагонами настільки масово, як морськими суднами, його на місцевий ринок не завезеш. За даними асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", у квітні вдалося експортувати всього 5,3 млн т с/г продукції. Це на 31% менше ніж у березні та найнижчий показник за останні 8 міс.

Тоді припустимо, що блокування "зернового коридору" рашистами почалося набагато раніше, ніж про це публічно заявила влада України. Але ось - квітневе повідомлення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" з посиланням на дані Державної митної служби, згідно з яким агроекспорт у січні-березні зріс лише на 5% до аналогічного періоду 2022 р., до $6,745 млрд.

При цьому на ЄС припало 54,4% загального обсягу. Наведена нижче інфографіка показує, що більш-менш значний приріст є лише за трьома позиціями.

Тоді як Угорщина та Польща запровадили ембарго на 25(!) видів сільгосппродукції, включаючи яйця, яловичину, баранину, свинину, мед, гречану крупу, просо, овочі, цукор, вино тощо.

Очевидно, що всі ці товарні позиції не мають жодного стосунку до проблем із вивезенням заблокованого зерна з України . Нагадаємо, Болгарія ввела повне ембарго на імпорт усієї с/г продукції з України.

По-друге, треба розуміти, що частково проблему надлишку українського зерна на східноєвропейському ринку створили поляки, словаки, угорці, болгари та румуни. Вони замість вибіркових проб намагалися перевіряти кожен вагон та фуру із зерном (на відповідність фітосанітарним умовам). Звідси багатокілометрові черги на пропускних пунктах. І бажання власників вантажу скоріше його позбутися, "сплавивши" місцевим покупцям.

Тобто, замість ембарго урядам сусідніх країн достатньо було внести зміни до порядку проведення фітосанітарних інспекцій. Принаймні щодо транзитних вантажів.

Офіційний Брюссель: реакція

Інші члени Євросоюзу до дій східноєвропейських країн поставилися без ентузіазму. Їхню думку 28 квітня озвучив генеральний секретар міністерства сільського господарства Греції Костянтинос  Багінетас на зустрічі міністрів с/г країн ЄС у Люксембурзі.

"Греція поділяє непропорційний тягар для сусідніх держав-членів з Україною та розуміє реакцію їхніх фермерів. Але односторонні національні заходи не є життєздатним рішенням і їх слід уникати", – сказав він.

Ще раніше, 15 квітня, Єврокомісія поширила офіційну заяву щодо цього питання. "Ми знаємо про рішення Польщі та Угорщини заборонити імпорт зерна та іншої с/г продукції з України. У цьому контексті важливо наголосити, що торговельна політика є винятковою компетенцією ЄС, тому односторонні дії неприйнятні", – йдеться у повідомленні.

Варто зазначити, що згідно із статутом ЄС за такі односторонні дії на членів спілки накладаються фінансові санкції. Щоб уникнути яких Єврокомісія запропонувала сусідам України "координувати та погоджувати всі рішення всередині ЄС" .

Внаслідок проведених переговорів у Брюсселі вийшли на компроміс. Заборона на ввезення с/г продукції з України поширюється лише на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшника.

За рештою позицій (м'ясо, овочі, крупи, яйця тощо ) сусіди України зобов'язалися зняти ембарго. Крім того, по пшениці, кукурудзі, ріпаку та соняшнику воно не поширюється на транзитні вантажі.

Тобто, якщо ця продукція йде через територію тієї ж Польщі лише до одного з балтійських портів для подальшого відправлення на Близький Схід (наприклад) – її місцева влада також не має права блокувати.

Як компенсацію "за незручності" Єврокомісія виділить €100 млн додаткових субсидій фермерам сусідніх з Україною країн.

Дуже важливо, що ембарго буде короткостроковим : лише до 5 червня. Польща просила запровадити його як мінімум до кінця п.р. Але, передбачається можливість продовження заборони також на короткий період.

Таким чином, є підстави говорити, що Євросоюз у цьому випадку продемонстрував реальну рішучість економічної підтримки України.

Проте питання не закрите остаточно. Про це 26 квітня попередив міністр с/г Польщі Роберт Телус.

"Ми не збираємося відмовлятися від своїх дій, якщо ми не отримаємо відповідних інструментів, які гарантуватимуть, що польський фермер буде в безпеці, коли йдеться про питання щодо торгівлі, притоку товарів з України до Польщі", – сказав він .

За його словами, Польща продовжує переговори з Єврокомісією, домагаючись заборони на імпорт з України борошна, меду, цукру, фруктів, яєць, м'яса, молока та молокопродуктів, а також яблучного соку.

На даний момент єврочиновники погодилися провести антидемпінгове розслідування щодо українського молока, соняшникової олії, яєць та м'яса птиці. Якщо розслідування доведе наявність економічної шкоди від їхнього імпорту, то офіційний Брюссель матиме два варіанти. Або вводити на цю продукцію антидемпінгове мито, або виділити "постраждалим" полякам та іншим сусідам України нові компенсаційні субсидії. Саме це мав на увазі Р.Телус , говорячи про "інструменти".

Можна з великою ймовірністю припустити, що на перший варіант у Брюсселі все ж таки не підуть. Аж надто негарно (м'яко кажучи) це було б по відношенню до країни, яка відчуває всі жахи повномасштабної війни (чого не хочуть розуміти "друзі України" у Варшаві та інших східноєвропейських столицях).

Але й виділяти додаткові гроші східноєвропейським країнам єврочиновники, звісно, не бажають.

Тим часом Національний банк України підрахував, що втрати від заборони на с/г експорт у сусідні країни становитимуть $270 млн на міс. Якщо на додаток до ембарго ще й остаточно припиниться робота чорноморського "зернового коридору" – цифра зросте до $800 млн на міс.

Враховуючи, що весь український експорт у січні– березні ц.р. становив $10,3 млрд – отримаємо "мінус" 20% валютної виручки за квартал. Це більш ніж болісний удар по економіці країни, що воює (не по своїй волі).

Статті

Країна
12.04.2024
11:24

"Економічне бронювання" від мобілізації: "робота в білу" чи "податок на боягузтво"?

На одного воїна, який захищає Україну, має бути 8 осіб, які забезпечують економічно утримання цього воїна. Потрібно знаходити ті заходи та засоби, які можуть сприяти підняттю рівня економіки
Луганськ
11.04.2024
10:39

Життя стає інакшим. Луганський щоденник

Кордони особистості закінчуються на сім'ї, все що ширше – держава, і там ти собі вже не належиш: маєш бути, як усі, отже – ніким.
Світ
10.04.2024
09:04

"Для захисту залишається мало що, крім молитви". Огляд західних медіа

"Якби це залежало від мене, я б перестріляла цих виродків... і стерла б Бєлгород з лиця землі"". "Гострі слова Тимохіної вражають, адже вона народилася в Росії і більшість її родичів досі живуть там, – зазначили у британському виданні.
Всі статті