У столиці знесли пам’ятник одному із співавторів Голодомору, повідомляє газета "День" day.
Вночі 20.11.2008 р. був демонтований пам’ятник Станіславу Косіору, який упродовж десяти років (1928—1938) був Генеральним секретарем ЦК КП(б)У.
Політична діяльність Косіора в Україні виявилася дуже «плідною»: саме сільське господарство України, за рішенням листопадового (1929 року) пленуму ЦК ВКП(б), вибрали випробувальним полем для здійснення колективізації, а відсоток розкуркулених селянських дворів був найвищим у СРСР.
За підписом Косіора набирали чинності політично правові й адміністративні постанови, виконання яких призвело до страшного голоду на території УРСР, до масової смерті селян. Деякі завізовані ним постанови, незважаючи на колегіальність вищого партійного органу, оскільки в умовах монопартійної диктатури вирішували перші особи, мають ознаки політики геноциду українського народу.
Саме Косіор разом із Реденсом розробляли «...соціальний оперативний план ліквідації основних кулацьких і петлюрівських контрреволюційних гнізд» у районах Київської, Чернігівської та Дніпропетровської областей. 8 грудня, звітуючи перед ЦК ВКП(б), Косіор писав, що репресії у колгоспах «застосовані у великій кількості»: арештовано 1230 осіб, із них — 340 голів колгоспів, 750 членів правлінь, 140 рахівників, крім того, 140 бригадирів, 265 вагарів, порушено 500 справ із хлібозаготівель (саботаж, крадіжка зерна тощо). Він зазначав, що «нами» занесено на «чорну дошку» шість сіл, а в областях — 400 колгоспів, а ефективним заходом впливу на «саботажників» визнав застосування натуральних штрафів за невиконання хлібозаготівельних завдань. Це однозначно — смерть».



Комментарии
добавить свой комментарий
Галицкие засранцы решили попиариться на трагедии народа, к которому они не имеют отношения. Они тогда жили в Польше, хотя орут больше всех. Что касается голодомора, то пора говорить правду. Голодомор организовали проводили украинизаторы. После создания в 1922г. Украинской ССР, в стране большевики вырастили в результате политики украинизации слой национальной бюрократии (этнократии). Именно эти люди и организовали и проводили в жизнь политику, приведшую к страшному голоду. Именно они, а не русские забирали хлеб у крестьян. Именно они формировали планы хлебозаготовок и рапортовали наверх о перевыполнении этих планов. Кстати, по воспоминаниям Грушевского, вместе с Грушевским переехали из Галичины для проведения украинизации около 50 тысяч галицких образованцев. Они, по национальному признаку, были инкорпорированы в советские и партийные органы в рамках политики украинизации. Именно они несут ответственность за эту трагедию нашего народа, наряду с Грушевским, Скрыпником и главным украинизатором евреем Когановичем. А сегодняшний геноцид (из 52 миллионов в 1991г сегодня, в лучшем случае осталось около 40 миллионов человек) - это тоже дело рук галицких нацистов, дорвавшихся до власти в 1991г. Но об этом они предпочитают молчать.
Если сносить памятник Косиору, то заодно и Грушевскому, как одному из организаторов того же голодомора.
А памятник надо было ставить главному украинизатору - еврею Лазарю Когановичу.
Не демонтовувати треба,
а написати на лобі: "Катюра",
а на табличці - за що скотина получила це призвіще, щоб всі потомки помнили іуду.