Воскресенье, 21 октября 2018, 15:121540123932 Написать нам Реклама на сайте Мобильная версия English

Вверх

Как дочь Ющенко по взрослому на железной дороге каталась

Гладких видав розпорядження виділити для доньки Президента окремий локомотив, до нього причепили два «салони» - це вагони, які являють собою квартири на колесах.

З Донецька до Києва можна доїхати за 100 гривень – це якщо потягом, нікуди не поспішаючи. За 100 доларів - це якщо швидко, на літаку. А можна й за 10 тисяч доларів. Це швидше, ніж звичайним потягом, однак все-таки значно повільніше, ніж літаком. Не знаєте такого транспорту!? Про нього могла би докладно розповісти донька Президента Віталіна Ющенко. Вона здійснила таку коштовну поїздку в компанії гендиректора «Укрзалізниці» Василя Гладких. Звичайно ж, вояж відбувся за державний кошт.

А буле це так: Гладких видав розпорядження виділити для доньки Президента окремий локомотив, до нього причепили два «салони» - це вагони, які являють собою квартири на колесах. І куций потяг з двох вагонів, з чотирма пасажирами «на борту» почухав Україною.

А тепер спробуємо порахувати: «Укрзалізниця» продає квитків на потяг Донецьк-Київ приблизно на п’ять тисяч доларів. Як стверджують самі транспортники, це покриває їм лише половину витрат. Отже, реальна вартість такого рейсу в один кінець виллється державному підприємству «Укрзалізниця» в «скромних» 10 тисяч доларів.

А тепер про деталі. Першого червня в Донецьку відбулося відкриття дитячої залізничної дороги. До свята готувалися заздалегідь. Спішно реконструювали колії, вагони, станції дитячої залізниці - щоб все блищало та сяяло. Поки в Донецьку готувалися до прийому високих гостей, гендиректор Василь Гладких вмовляв дружину Президента взяти участь у святкуванні. Пояснював, що Донбас потрібно потроху ласкаво привчати до себе не лише Президенту, а й членам його родини. Кому, як не Катерині Михайлівні годиться знаходити спільну мову з юними донецькими залізничниками - пацанятами, ще не зіпсованими політикою та криміналом, наполягав дорослий залізничник.

Умовляння вже ніби закінчилися успіхом, однак на біду Катерина Ющенко напередодні від’їхала з візитом за кордон. Однак Гладких вчасно зорієнтувався – мертвою хваткою вчепився у доньку Президента. В результаті 31 травня з київського Центрального вокзалу на Донецьк виїхав фірмовий потяг «Угольок», що крім звичайних пасажирських вагонів тягнув два «салони». Один по-простіше - для гендиректора «Укрзалізниці», інший - розкішніший № 70105 для Віталіни з дітьми. До речі, це Гладких уступив дамі свій особистий службовий вагон.

В Донецьку Гладких з Ющенко виступили перед юними залізничниками й пригощали їх морозивом, дарували м’які іграшки. Не залишились без подарунків донька та онуки Президента. Віталіні гендиректор «Укрзалізниці» вручив квиток почесного пасажира дитячих залізних доріг, її сину Віктору - іграшковий автомобіль, а доньці Ярині-Домініці - ляльку.

Коли святковий захід завершився, почесні гості не стали очікувати вечірнього рейсу фірмового потягу, щоб причепитися в хвості. Вони самі «дали уголька» - вже опівдні на донецькому залізничному вокзалі на них чекав локомотив лише з двома вагонами-салонами. Однак Гладких навіть гадки не мав, що люди на пероні звернуть увагу на «куций» потяг та його почесних гостей. Втім, серед байдужого, розслабленого та заклопотаного люду знайшовся свідок від’їзду доньки Президента, який не полінувався подзвонити в «Обозреватель».

Кореспондент «Обозу», в свою чергу, попросив гендиректора «Укрзалізниці» прокоментувати факт марнотратства. Питання заскочило Гладких зненацька, він якраз поспішав на виставку вагонів на станції «Київ-Московський», думав, що журналісти питатимуть лише про ноу-хау залізниці - вакуумні туалети.

«Ви не могли дізнатися про спецрейс. Така інформація таємна», - намагався віджартуватися Гладких. «Але «Обоз» зумів отримати цю інформацію. Й просимо прокоментувати», - не здавалася я. «Ми їхали звичайним потягом», - відрізав укрзалізничник. Тут вже здивувалися журналісти: «Можна уточнити. Ви стверджуєте, що не поверталися з Донецька до Києва з Віталіною Ющенко окремим локомотивом з двома вагонами-салонами?». «Так, ми їхали звичайним поїздом. Ходили по вагонах»,- заявив Гладких. «Тридцять восьмим поїздом», - додала його прес-секретар. Після цього кореспондента «Обозу» професійно відтіснили від гендиректора.

Однак результати нашого розслідування заперечують таке твердження. Свідок відправлення Віталіни Ющенко з Донецька стверджував протилежне, і щоб перевірити це, довелося навідатися до диспетчерів найближчої станції на шляху руху потягу Донецьк-Київ. Такою станцією стало Трипілля-пасажирське. Черговий по станції дозволив «Обозу» вивчити журнал руху потягів за перше червня. Поряд з іншими помітками в журналі привернула увагу одна позначка: «потяг № 5402».

«Дуже дивна нумерація, - повідомила диспетчер. Вона визнала, що це цілком може бути спецрейс, який ми розшукуємо. Згідно журналу, цей потяг прослідував станцією в 21.26, не зупиняючись. В Києві потяг мусив бути в 22.00. Виходить, дев’ять годин в дорозі. Цілком може бути. Адже фірмовий потяг доїжджає з Донецька до Києва з кілдькома зупинками за 12 годин. Отже, для цього потяга була зелена дорога. Інакше і бути не могло. Важко собі уявити, щоб директор «Укрзалізниці» десь пропускав товарняк. Скоріше, все було якраз навпаки.

На запитання, чи довелося затримувати якісь потяги, щоб пропустити №5402, диспетчери дали заперечну відповідь. «По графіку видно, щ він нікому не заважав. Для нас є пріоритетними пасажирські потяги. Якщо накладка, то спецрейси чекають», - розповіла диспетчер. Хоча 5402-му чекати точно ніде не довелося. Інакше б він за 9 годин до Києва не домчав. Зрештою, співрозмовниця визнала, що винятки бувають. «Трапляється, що затримується пасажирський, щоб пропустити спецрейс, якщо надходять вказівки від диспетчера з Києва», - відповіли на Трипіллі.

Більше тут робити було нічого, тож продовжувати пошуки було вирішено на кінцевій станції спецрейсу Київ-пасажирський. Отримати там офіційну інформацію виявилося куди важче, ніж у Трипіллі. Прибуття цього потягу афішували по-мінімуму. Наприклад, у чергового по вокзалу відсутній наказ про прибуття.

Однак світло таки вдалося пролити. Це трапилося завдяки заступнику начальника станції Олександру Болдову. Він повідомив, що дійсно потяг № 5402, змінивши нумерацію на 5401, першого червня прибув до Києва з Донецька. Жодні рейсові потяги в цей час не прибувають! Додаткових також не призначали! Тобто факт очевидний - хтось організував собі окремий, особливий потяг.

Щоправда, Олександр Миколайович виявився необізнаним, хто дав наказ про формування цього потягу. Він повідомив, що тип поїзда та призначення рейсу в службах станції не зафіксовано. «Часто бувають помітки, що за поїзд, але в даному випадку жодних даних немає», - повідомив Болдов. Він порекомендував звертатися за інформацією в центральний офіс Південно-Західної залізниці, чи «Укрзалізниці», мовляв, звідти мусив надходити наказ. Однак «Обоз» звідтіля суворо відшили – «пишіть запит». Запити, звичайно, підготували, проте, щоб не чекати даремно кілька днів, «Обоз» рушив далі по вокзалу. Начальник вокзалу виявився відсутнім, його мила секретарка порекомендувала – запитайте у вокзальній довідці.

Такий простий підхід до проблеми кореспонденту «Обозу» навіть не прийшов голову. Хоча, як виявилось, жіночка, яка цілісінький день твердить стурбованим пасажирам: «квитків не має», знала якнайбільше. Зробивши пару дзвінків вона звернулася до журналіста, що застиг в очікуванні напроти віконечка: «Пишіть. Поїзд 5401 прибув 1 червня з Донецька. В складі потягу було лише два вагони». «Вагони-салони?», - перепитав «Обоз». «Немає інформації», - відповіла жіночка. «Це службовий потяг начальника «Укрзалізниці?» «Немає інформації», - ще раз відповіла жінка й порекомендувала звернутися до чергового по станції, тобто до диспетчерів.

Там «Обоз» вислухали й замахали руками: «Ми не можемо давати інформацію про №5401, бо це спецрейс з «салонами». «Тобто ви підтверджуєте, що 5401 це потяг лише з двома вагонами-салонами», - перепитав «Обоз». «Так», - підтвердили в диспетчерській.

В цей час один з працівників диспетчерської служби рушив в коридор курити й кореспондент «Обозу» пішов за ним. Працівник диспетчерської служби виявився не таким нервовим, як його колеги-жінки. Він не відмовив у відповіді на кілька запитань про злощасні вагони-салони.

Виявилося, що вагон гендиректора залізниці має номер 70105, що він є найрозкішнішим салоном залізниці. «Там є все!», - заявив диспетчер. Він розповів, що салоном користується не лише гендиректор, інколи орендують бізнесмени, інколи - депутати, а здебільшого катається залізничне керівництво. Прізвища депутатів чоловік не назвав, але навів один цікавий факт. «Коли починається період літніх відпусток, депутати дзвонять керівництву: «Дай вагон дітей в Крим відвезти». Виділяють, причому безплатно!»,- розповідав чоловік. «Але ж Гладких не керував залізницею літом…». «Керував, коли був заступником при Кирпі. До речі, Кирпа дочку на цьому вагоні аж в Карлові Вари відправляв», - додав залізничник. Він також розповів, що цим вагоном любив їздити президент Кравчук, однак його наступники на Банковій пересування залізницею не жалують.

Спілкування з іншими працівниками «Укрзалізниці» дало поживу для уяви. Виявилося, що салонів, окрім гендиректорського №70105, у підприємства – декілька. Вони використовуються в комерційних цілях. Коштує проїзд таким вагоном 7 000 тисяч гривень на добу для однієї особи. Всього вагон розрахований на 11 осіб, там кілька купе для обслуговуючого персоналу, кабінет-спальня з двохспальним ліжком, кухня, конференц-зал, душ. Особливо активно такі вагони орендують в час літніх відпусток.

До речі, не обов’язково оплачувати всі 11 місць. Можна їхати без охорони, секретарки й кухарки за ті ж самі 7 тисяч. Як розповіли «Обозу» в службі пасажирських перевезень, салони кріпляться виключно до рейсових потягів. «Орендувати локомотив – такого бути не може! Такої послуги ми не надаємо»,- емоційно відреагували в службі. До речі, показувати нутрощі салону кореспонденту «Обозу» відмовили і як журналісту, і як майбутньому пасажиру. «Спочатку оформите заявку, а потім ми вам покажемо», - заявила Світлана, яка працює з VIP-пасажирами.

Довелося самотужки вирушати на приміські платформи, біля яких розташований відстійник для службових вагонів. Там кореспондент «Обозу» поспілкувався з жіночкою-прибиральницею та працівником, який обслуговує потяги.

«105-ий салон, звичайно, знаємо», - порадував працівник. «Тільки ви його не тут шукаєте, його тримають за парканом. Щоправда, зараз ви його там не знайдете, він пішов на Москву», - розповіла жінка. «І що, часто він так їздить? Кого возить?», - перепитую. «Дуже часто. А хто їздить - не знаємо, адже сідають на пероні. Ми спілкуємося з провідниками, але вони не хваляться, очевидно, їм заборонено», - поскаржилась жіночка.

«В останній день травня 105-й салон виїхав на Донецьк з дочкою Президента, коли він повернувся?», - запитав «Обоз». «Ми бачили, як він від’їжджав. 105-тий салон причепили до Донецького потяга. Повернули його наступного дня пізно ввечері, я ще пилососи підключав», - приєднався до розмови чоловік.

«А хто приїхав салоном?», - перепитав «Обоз». «Нам теж було цікаво, ми спитали провідників. Вони відповіли: «Начальство», - розказала жіночка.

Таким чином, слова перерахованих вище осіб, як і запис в журналі диспетчера станції Трипілля, повністю заперечують слова гендиректора «Укрзалізниці». Треба сказати, цим людям віриться більше, адже на відміну від Василя Івановича, вони не міняли 9 разів фракцію у Верховній Раді. Навіть для політика така поведінка означає, що він не є людиною слова. Зрештою, Гладких це не заперечує. Показово, коли на чаті в Інтернет-виданні «Форум» його якось запитали, чому він не виконує передвиборчі обіцянки працевлаштувати випускників залізничних вузів, він відповів: «Ще Черчилль говорив: «Пройшли вибори – забудьте, що обіцяли».

Інше запитання, чому Василь Іванович збрехав журналісту. Очевидно тому, що факт використання локомотиву є безпрецедентним. Звичайно, можна припустити, що Гладких поспішав, на важливу нараду й рейсовий потяг його не влаштовував, але в такому випадку він міг скористатися службовим поїздом, так званими «Матрісою». Це досить швидкісні дизельні потяги, на яких начальство об’їжджає дороги, перевіряє їх стан, виїжджає у випадку аварії. Звичайно, такий потяг не прилаштований для подорожі з дітьми. Але Ліна в свою чергу могла полетіти літаком.

Відповідь напрошується сама собою. Відпустити Віталіну літаком Гладких був не зацікавлений, так само, як і їхати вечірнім рейсовим потягом. Віталіна вкладала б дітей спати, лягала сама, отож Василю Івановичу нема коли поговорити по душах.

Тому Гладкий й організував виїзд в обід. Подорожуючи цілий день Україною, в затишній атмосфері, під розмірений стукіт коліс, керівник «Укрзалізниці» мав вдосталь часу, щоб сподобатися Віталіні, й вкласти в її голову певні меседжі для її тата. Тому прогонка пустого потягу здалася гендиректору рентабельним заходом. Знайти виходи на Президента для Гладких зараз нагальна проблема. Адже перед ним стоїть серйозне завдання: зберегти крісло, в час коли кожна посада розривається на частки борцями за коаліцію.

"Обозреватель"

От «Острова»: На открытие летнего сезона детской железной дороги в Донецке дочь Президента Украины Виктора Ющенко Виталина приехала вместе со своей дочерью, сыном на скором поезде.

Журналисты поинтересовались у Виталины, как она оценивает качество обслуживания в украинских поездах. Дочь президента ответила, что не может давать никаких оценок, поскольку совсем не требовательна ко многим вещам.

Что касается комфорта в скором поезде № 32, в котором она с семьей приехала в Донецк, то Виталина Ющенко отметила, что обратила внимание на некоторые недостатки в вагоне. При этом она не исключила, что существуют более комфортабельные вагоны. «Есть, естественно, некоторые недостатки, но и есть классные, комфортабельные вагоны», - сказала она.



ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ

ПОСЛЕДНИЕ ВИДЕО

Погода
Погода в Киеве
Погода в Донецке
Погода во Львове
Погода в Симферополе

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер: