Воскресенье, 9 декабря 2018, 23:421544391749 Написать нам Реклама на сайте Мобильная версия English

Вверх

Червоні прапори, комуністичні гасла та інша радянська символіка "прикрасила" Хрещатик. Такий "дизайн" був створений заради сцени фільму "Птах душі" про Василя Стуса. В цьому році йому - Герою України, борцю за правду виповнилося би 80 років. Саме його ім'я наразі має виш-переселенець - Донецький національний університет, що базується у Вінниці. Проект фільму переміг на 10-му пітчингу Держкіно. Загальний бюджет близько 40 млн. грн., з них майже половину виділяє держава. Режисер фільму - Роман Бровко, а роль головного героя, тобто Василя Стуса, виконує Дмитро Ярошенко. Що спільного між В.Стусом і О.Сенцовим і про нових українських кіногероїв розповіли "ОстроВу" автори ідеї і сценарію Сергій Дзюба і Артемій Кірсанов.

-Ви раніше називали себе "миловарами"? Чому?

Артемій: Ми дійсно жартома так говорили в одному з інтерв'ю. Тоді якраз ми написали синопсис (сюжет фільму) і перші п’ять серій сценарію до пригодницького мелодраматичного серіалу "Єфросінія" (750 серій), що мав великий потенціал. Це було у період роботи на "Київтелефільмі".

-Це була ваша перша спільна робота?

Артемій: Ні. До цього спільно працювали над новорічним мюзиклом "Солдати 2006" для Нового каналу. Це була перша сценарна робота. Потім написали сценарій до першого україномовного серіалу "Родичі" для «Першого національного», що мав гарні рейтинги на той час.

Артемій Кірсанов і Сергій Дзюба

-Сценарій до фільму "Птах душі"- це перша ваша спільна робота, що має документально-історичну основу?

Сергій: Певною мірою, так. Але до цього, ще в 2015 році ми писали сценарій до фільму "Позивний Бандерас", де також в основі - реальні факти сьогодення.

-Чому саме постать Стуса зацікавила?

Сергій: Ми шукали цікаву тему для написання фільму. Коли почали досліджувати його творчість, то вона нам здалася дуже цікавою. Його вірші - досить незвичні. Це людина - поет світового рівня, європейський інтелігент, жодної книжки якої не було видано за часів його життя. Тільки після того, як його засадили у в'язницю, зусиллями української діаспори у Брюсселі видали його збірку.

Ми дізналися, що в ті часи була створена спеціальна комісія щодо висування Стуса на Нобелівську премію. Дехто зараз заперечує, мовляв, якщо не було подано ніяких документів, то й не було цього. Але є відомий факт, що М.Горбачов, який прийшов тоді до влади, хотів отримати премію миру, тому він міг якось сприяти вирішенню ситуації зі Стусом.

І у нас виникло питання - про які події життя Стуса треба робити фільм? Вирішили зосередитеся на останніх 6 днях життя поета у таборі. Саме в цей період до нього приїздило якесь начальство з Києва, але хто саме невідомо. 28 серпня 1985 року Стуса перевели до карцеру, де через кілька днів він помер. За офіційною версією - зупинка серця. Але ті, хто з ним сидів, кажуть, що скоріше за все його вбили. Як буде у сценарії, нехай залишиться поки таємницею.

Артемій: Поезія Стуса - це не таке собі "чтіво" перед сном. Він сам говорив, що його поезію потрібно читати і перечитувати. Василь Стус - це Шевченко сьогодення, сьогоднішній пророк. Як на мене, то він найпотужніший поет.

Сергій: Цікавий момент - найбільшу кількість мовних новоутворень можна зустріти у віршах Стуса. Він вигадував нові словосполучення. І ті, хто зараз хоче збагатити свою мову, то читайте його поезію. І це, до речі, була небезпека Стуса для влади. З одного боку - всім громадянам союзних республік було дозволено розмовляти на їх мові, а з іншого - радянський режим намагався всіх змусити розмовляти російською.

У цьому році Стусу виповнилося би 80 років. Ви бачите якісь події, акції приурочені до цього? Нічого взагалі немає. Нас це, м'яко кажучи, дивує. Ми започаткували флешмоб у Фейсбуці для акторів - прочитати вірш Василя Стуса. І раді, що багато людей відгукнулися.

Артемій: До речі, перед пітчингом ми проводили соцопитування серед киян. Дехто відповідали, що Стус - це футболіст або співак. Лише одна дівчина прочитала вірш поета. 

- В основі фільму, тобто, сценарію, - реальні події, а конфлікт вигаданий - що саме?

Артемій: Вигаданим є лише один персонаж, який приїхав до Стуса. Ми не знаємо хто це був насправді, але є факт, що хтось навідувався до поета. Саме цей персонаж уособлює метафорично всю радянську владу, він приїхав з одним завданням - зробити так щоб Стус покаявся. Поет все життя боровся з системою СРСР усілякими методами. Він "спілкувався" з тодішньою владою через листи - апелював до системи з приводу арешта своїх друзів, писав протести, починав голодування. Навіть в його особистій справі зазначено: "дуже говіркий". Нам хотілося показати конфлікт - через це спілкування як спосіб його боротьби і нескореності системі. У всіх людей є якісь слабкі місця, - і Стус не виключення. І на цьому зав'язана колізія фільму. Ми акцентуємо - цей фільм не для тих, хто знає життя Стуса від А до Я.

Сергій: Це не біографічний фільм про Стуса, а насамперед, це історія про незламний дух, як приклад людини, яка була настроєна дуже романтично до радянської влади. Стус щиро сподівався на реакцію щодо несправедливості. А потім поет зрозумів, що це кругова порука і ніхто своїх чіпати не буде. До речі, Левко Лук'яненко розказував нам багато про Стуса. За його словами, поет ніколи ні на які компроміси не йшов.

Артемій: Так, Стус був романтичною натурою по життю. Він не міг пройти і закрити очі на якісь події, наприклад як самоспалення Василя Макуха. (Саме цю сцену з фільму нещодавно знімали на Хрещатику у Києві - ред). Тоді всі промовчали, а він написав вірш який ввійшов в матеріали його справи за антирадянську діяльність.

Ситуація зі Стусом дуже схожа, власне, на те, що трапилося з українським режисером Олегом Сенцовим, якого засадили у Росії за надуманими звинуваченнями. Ці процеси дуже схожі. Фільм не лише про минуле, а й про сьогодення, про нашу боротьбу, що триває й досі на сході країни.

-Ви багато вивчали документів про Стуса, спілкувалися з його друзями. Що саме вас вразило?

Артемій: Всі документи є у вільному доступі в інтернеті: скан оригіналу і текстовий формат. Працювали загалом два роки над сценарієм. Спочатку збирали матеріал, потім робили перший драфт для пітчингу, а згодом активно спілкувалися з його сучасниками і всіма, хто знав його особисто. Наприклад, член Української Гельсінської Групи, політв'язень, публіцист, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко показував реальну робу у якій вони ходили у в'язниці, нотатки Стуса, ключі від камери, фото. У нього дома майже міні-музей. Доречі, Овсієнко дуже гарно читає поезію Стуса, тому що запам'ятав як це робив сам поет.

Коли ми спілкувалися з Маргаритою Довгань, то вона розповіла цікаву історію. Вона приїхала у шпиталь, щоб привітати з Різдвом хлопців з АТО, то один з них зізнався, що вижити у полоні бойовиків на Донеччині йому допомогла поезія Стуса. Наших бійців тримали у якомусь будинку, там він знайшов збірку Стуса і почав читати. За словами воїна, ці вірші надихнули його вижити у полоні. Це нас теж вразило.

Сергій: Чи є сенс боротися людині, і при цьому не зламатися, коли тебе вбивають? Стус доводить, що є сенс у самій боротьбі - якщо ти не переможеш, то твій досвід буде прикладом для нащадків. Тому у фільмі певною мірою ми порівнюємо цю боротьбу Стуса з боротьбою, що відбувається на Донбасі. Такі особистості як Стус надихають.

Додам, що серед консультантів до сценарію ми співпрацювали з аспірантом Кембриджського університету, який робить дисертацію на тему Стуса - Богданом Токарським, та професором, провідним науковим співробітником Відділу української літератури ХХ століття Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – Людмилою Тарнашинською.

-А чи не перегукується фільм "Птах душі" з кінострічкою "Червоний", де теж герой бореться проти системи?

Сергій: Тільки в тому сенсі, що обидва фільми - це патріотичне кіно. У "Червоному" теж йдеться мова про боротьбу, але масштаб і жанр зовсім інший.

Артемій: "Червоний" - це історичний бойовик, а "Птах душі" - це більш психологічна драма. Постать Стуса цікава тим, що він ще був поетом, творчою людиною.

-З вами радилися щодо актора на головну роль?

Сергій: Спочатку був затверджений інший актор. Ми висловили свої сумніви щодо нього, а згодом вже затвердили Дмитра Ярошенко. Взагалі було десь 50 кандидатів на цю роль.

Артемій: У Ярошенко є гарний потенціал зіграти роль пристойно: є внутрішні і зовнішні складові. Ми віримо в те, що це буде якісна акторська робота.

Актор Дмитро Ярошенко

-Перший знімальний день на Хрещатику викликав деякі спірні моменти серед мистецької спільноти і не тільки.

Артемій. Так, дехто писали, що не продавали в той час відкрито на вулицях апельсини і лимони, мовляв, нащо ви таке знімаєте. Ми акцентуємо, що по-перше - це художній фільм. По-друге - у Стуса є вірш, де є рядки: "О, він горів, як порося, смажене примусом,—налетів на людей, що культурно собі стояли в черзі за цитринами". Можливо, тоді їх і не продавали відкрито, а десь в магазині. Але режисеру потрібно візуалізувати ці рядки, а продюсерам вкластися у бюджет фільму. До речі, наразі, не кожна людина знає що таке цитрини, бо в нас так не говорять у побуті. Ми розуміємо, що у будь якому разі будуть обурені критики, глядачі.

Сергій: Мене запитували у Фейсбуці, чи буде російська мова у фільмі. Так, буде 10%. І почався галас, мовляв, що це за "мовна шизофренія". Я хочу запитати, як ви уявляєте собі показати проблему, коли люди відмовляються розмовляти українською, не використовуючи російську мову?! Це нонсенс. Є момент, де Стус пише листа Малишкові про те що, на Донбасі вбивають українську мову, у Донецьку немає жодної української школи.

- У "Кіборгах" теж звучить російська мова, але це не знижує цінність фільму.

Артемій: Ахтем Сеітаблаєв (режисер "Кіборгів" - ред) говорив, що в аеропорті справді було багато російськомовних українських патріотів. Ми говоримо про часи, коли жив Стус. І тоді українська мова зазнавала серйозних тортур. В Пермській в'язниці слідчі будуть розмовляти українською мовою, чи як?!

Ви говорили, що трохи раніше ваш сценарій до фільму"Позивний Бандерас" переміг на пітчингу. Наскільки мені відомо, фільм вже знятий і прем'єра запланована на цей рік. Коли саме?

-Сергій: Так, прем'єра запланована на 11 жовтня.

-У фільмі йде мова про сучасну реальність - події на Донбасі, але теж історичне. Чим вас зацікавила ця тема?

-Сергій: - З початку АТО ми шукали матеріал, щоб написати цікавий захоплюючий сценарій. Познайомилися з бійцями, волонтерами. Згодом вийшли на цікавого хлопця, Сергія із позивним Індіанець, який був барменом у Києві, а потім поїхав добровольцем у АТО. Він надав свої щоденники - про життя на фронті, фото, відео. Сам він дивом вижив у аварії, коли вантажівка в'їхала у автобус з військовими. Також він брав участь у боях за звільнення Слов'янська. І ми почали пробувати писати сценарій. Це детектив з елементами трилера. Група розвідників приїжджає у пошуках російського диверсанта.

Артемій: Починається з того, що російський диверсант "Ходок", працює під виглядом українського військового. Наш герой Антон Саєнко з позивним Бандерас (похідне від прізвища актора Антоніо Бандерас) повинен запобігти диверсії. Колізія у тому, що Бандерас родом з цього села, він ненавидить його, і якщо б не війна він сюди б нізащо не повернувся. Тобто є ще внутрішній конфлікт у героя. Ми завжди думаємо про те, що цікаве глядачу, тому вирішили зробити таку військову детективну історію.

-На пітчингу було заявлено, що головну роль мав зіграти Анатолій Пашинін, але режисер Заза Буадзе вибрав Олега Шульгу. Ви вже бачили якісь матеріали фільму? Чи задоволені акторською роботою?

Артемій: Ми ж не знаємо як би зіграв Пашинін. І впливати на вибір акторів не можемо, це рішення режисера.

Сергій: До речі, у Пашиніна є моменти схожі з життям головного героя: він сам з Запоріжжя, поруч з Донбасом, повернувся з Росії і наразі воює добровольцем на фронті. Його дуже зацікавив сценарій, але режисер побачив іншого актора у цій ролі.

ФОТО 05

-Останні два фільми - фактично про героя сучасності у різних обставинах. Наскільки попит на такого героя затребуваний серед українського глядача? Адже, до війни була зовсім інша тематика і кіноринок був, здебільшого, заповнений російською продукцією.

-Артемій: Так, було багато "фільмів-одноднєвок" російського виробництва. А ми, були фактично, придатком роскомпаній. До війни всі орієнтувалися на Росію, пробитися українському кінопродукту було не легко.

Сергій: Коли ми писали сценарій до "Позивний Бандерас", то ми намагалися запропонувати його ТV-каналам, але ніхто не хотів ризикувати, мовляв, повинен пройти час, треба переосмислити цю війну. Після виходу "Кіборгів" ситуація змінилася. І зараз ця тема - патріотичного кіно- стала головною, почали виділяти фінансування.

Ми намагаємося робити сценарії до фільмів, які будуть надихати глядача.

Артемій: Наприклад, Стус проніс свій хрест, як і Ісус, який йшов на Голгофу, не продався ні за що. Стус знав що його будуть шпиняти, залякувати, але він не звернув зі свого шляху, довівши, що вбити фізично його можна, але не зламати морально.

-Українське кіно, наразі, чого потребує в першу чергу, щоб гідно презентувати себе на міжнародних кінофестивалях?

Артемій: Чим більше буде знято фільмів на різний смак - тим краще. Для того, щоб у нас з'явилися фільми, які б конкурували з європейськими і американськими, необхідно, щоб наші актори мали практику зйомок. У нас багато талантовитих акторів, але не всі мають багатий досвід кінозйомки, роботи над роллю у фільмі. Це пов'язано з тим, що довгий час на нашому кіноринку був певний період застою.

Звичайно, потрібне гідне фінансування, щоб воно не припинилося. Наприклад, в Росії ніколи взагалі не стояло питання - чи вкладати гроші у кіно. І тому у них, на відміну від нас, завжди є свої кіногерої. Якщо б ще з 1990-років почали через кіно розказувати мешканцям Донбасу, Криму - про стосунки з РФ, таких українців як В.Стус, то, можливо не було б, такої ситуації, що склалася у 2014 році.

Сергій: Не потрібно сподіватись тільки на державу. Необхідно створювати кінокомпанії, що будуть виробляти фільми і для внутрішнього ринку. У нас багато є постатей, про яких можна знімати кіно, тому що Україні потрібні герої-артефакти.

-Ви раніше співпрацювали з російськими кінокомпаніями. Зараз пропозиції отримуєте?

Артемій: З 2014 року ми з РФ не працюємо. Можливо, коли ситуація зміниться, там буде інша влада, Крим повернеться, тоді подивимося. Багато хто з російської кіноіндустріїї вважає, що вони нібито непричетні до подій на Донбасі - мовляв, це лише політики, а ми з вами робимо кіно і маємо добрі стосунки.

Сергій: Дуже складно морально працювати з росіянами після агресії. Взагалі, нам і в Україні вистачає роботи і з задоволенням працюємо над новими ідеями.

Ірина Голіздра, "ОстроВ"



ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ

ПОСЛЕДНИЕ ВИДЕО

Погода
Погода в Киеве
Погода в Донецке
Погода во Львове
Погода в Симферополе

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер: