Вверх

Как Путин в Киеве Януковича на своем "Мерседесе" до аэропорта подвез: два взгляда на один визит

Путин вошел в зал, поджав губы. Без особого оптимизма на лице появился и Ющенко. "У нас не было никаких эмоциональных проблем...", - сказав Путин, но в зале послышался смех… Но веселье это выглядело трагически на фоне общего уныния, охватившего эти переговоры. Сникли и еще несколько месяцев назад уверенные в себе не меньше, чем в завтрашнем дне, украинские журналисты...

Взгляд из Украины: Ющенко принял Путина на Банковой, Путин принял Януковича в лимузине

Президент Росії Володимир Путін для того, щоб пересуватися вулицями Києва, перегнав з Росії свій броньований Мерседес "Пульман". Крім бажання московського гостя бути у безпеці, в семиметрового автомобіля була ще одна функція, яка з'ясувалася уже наприкінці напруженого дня.

Візит російського президента викликав підсилені заходи безпеки, яких уже давно не доводилося бачити в Києві.

Після прибуття Путіна до секретаріату президента вулицю Банкову перекрили для людей. Її перегородили парканчиком ще на підступах біля Будинку письменника. За огорожу міліція пропускала тільки згідно зі списком, наданим Управлінням державної охорони.

Потім журналісти потрапляли у спеціальний павільйон, де мали звіритися зі списками і ще раз пройти крізь рамку металопошуку. І тільки після того можна було потрапити на площу перед секретаріатом, де стояв кортеж російського президента.

Путінський Мерседес прикрашали номери з індексом НХ, який радикальні українські націоналісти з радістю могли б доповнити деякими голосними буквами.

При першій же спробі сфотографувати машину позаду з'явився чоловік у цивільному, який без зайвих пояснень заявив: "Ноу фото!".

"Вай?", - запитав журналіст "Укрправди".

"Бікоз", - відповів охоронець і перейшов на російську: "Лучше отойдите от машины, а то эти ребята действуют без предупреждения!"

– Но ведь это же наша территория!

– Ну, это они потом будут выяснять, где чья территория!

Переговори Ющенка і Путіна тет-а-тет відбувалися у залі з гобеленом на четвертому поверсі секретаріату. Щоб зустріти гостя, український президент вискочив на вулицю в піджаку без пальто.

Вулиця Банкова, яку тиждень тому прикрасили сніговиками, гірляндами і вертепом, виглядала особливо святково.

Можливо, Путін подумав, що цей подарунок для нього. Коли він зайшов до кімнати переговорів, то заявив Ющенку: "У вас тут так красиво!"

Обмінявшись вступним словом, президенти почали зустріч без свідків, яка тривала близько години.

Потім мало відбутися україно-російської міждержавної комісії.

Запізнення російського лідера до Києва поламало весь графік, тому міністрам, які прибули на комісію Ющенко-Путін, довелося чекати в залі. Для цих переговорів було обрано приміщення секретаріату на другому поверсі, де півроку тому було підписано Універсал національної єдності.

Протягом паузи, яка виникла до приходу Ющенка та Путіна, сталася сенсація місцевого масштабу: опоненти Янукович і Тарасюк обмінялись рукостисканнями.

Тарасюк, який сидів за круглим столом, у якийсь момент повернув голову і побачив, що за кілька метрів стоїть Янукович і спілкується із секретарем Радбезу Віталієм Гайдуком.

Тарасюк і Янукович кивнули один одному головами. Однак цього здалося замало: через кілька секунд міністр закордонних справ підвівся, прем’єр теж зробив йому крок назустріч і вони потисли один одному руки.

Після цього Тарасюк знову сів на своє місце. Цей тріллер журналісти дивилися, не відриваючи очей, на великому моніторі у прес-центрі, на який здійснювалася внутрішня трансляція. Рукостискання було зустріте оплесками.

Після демонстрації вступного слова Ющенка та Путіна телешоу закінчилося, і журналістів покликали їсти бутерброди. Хоча пропозиція лунала українською мовою, російські репортери зрозуміли все правильно.

Все закінчилося без жертв – тільки відомого автора московського "Комерсанту" Андрія Колесникова підкосив зубний біль. Співробітники прес-служби Ющенка не випустили його до аптеки, яка розташована у дворі, зате запропонували йому спазмалгон. Повагавшись кілька хвилин, Колесников прийняв ліки...

Потім журналістам у прес-центрі знову включили телевізор, і вони побачили, що після закінчення комісії Ющенко-Путін відбулося підписання чотирьох міжурядових угод.

Найважливішим для України є договір про реадмісію, який має підштовхнути спрощення візового режиму з Євросоюзом.

Була також укладена угода між Мінкультами. Обмінявшись папкою зі своїм московським колегою, український міністр Юрій Богуцький повернувся до президентів та майже непомітно вклонився їм. Напевно, було за що. "Угода передбачає створення сприятливих умов для співробітництва в галузі музики, театру, кінематографії,... народних промислів, естрадного і циркового мистецтва", - ідеться в анотації, поширеній секретаріатом Ющенка.

Після цього до зали занесли шампанське. Ющенко пішов зі своїм бокалом чокнутися з росіянами, Путін попрямував до українських міністрів.

Кришталеві вироби в руках російського президента та Бориса Тарасюка зустрілися.

Так опальний міністр закордонних справ України на очах у Януковича отримав визнання від Путіна...

Для прес-конференції президентів кімнату для брифінгів прикрасили заднім фоном у новому дизайнерському виконанні. Слово "Прес-центр" закрили панелями, на якому зобразили логотип засідання україно-російської комісії: прапори двох держав, причому жовто-блакитний намалювали вище триколора.

Перед приходом глав держав біля їх крісел зупинилася дівчина з двома стаканами і пляшкою уже відкритої "Миргородської". Під суворим поглядом охоронця з московським акцентом вона розлила мінеральну воду. Забігаючи наперед, повідомляємо: російський президент до неї навіть не доторкнувся.

Путін зайшов до зали, піджавши губи. Без особливого оптимізму на обличчі з'явився і Ющенко.

Ющенко зупинився, показуючи Путіну його крісло. "Спасібо", - прошепотів російський лідер, не подивившись на Ющенка.

Відчувалося, що ця поява перед пресою була домашнім завданням для українського президента. "Якою мовою виступати перед Путіним і журналістами?", - схоже, це питання не давало спокійно жити Банковій.

З одного боку, говорити українською виглядало б як кричуща неповага до Путіна. Але в нинішніх умовах для Ющенка говорити російською виглядало би як жест підпорядкованості Путіну. Крім того, йому треба якось втримати залишки електорату. Тому український президент пішов на мовний мікс.

"Уважаемый Владимир Владимирович, шановні пане та панове. Щойно завершилося перше засідання україно-російської міждержавної комісії. У нас відбувся дуже позитивний діалог з президентом Росії... Я хотів би підвести підсумки зустрічі.

Прежде всего, сегодня были заложены основы качественного механизма отношений между Украиной и Россией...", - сказав Ющенко і продовжив російською.

Він повідомив, що перше засідання комісії, яке готувалося півтора роки, "підтвердило її стратегічний формат".

"Наступне засідання відбудеться у травні-на початку червня 2007. А найближчими тижнями ми скомулюємо план дій – дорожню карту, яка врегульовує двосторонні стосунки", - повідомив Ющенко.

Путін заявив, що відносини з Україною відтепер будуть виключно на ринкових умовах. Однак він запропонував разом відсвяткувати 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя в 2009 році. При бажанні тут можна побачити підтекст: Путін, як відомо, в цей час уже має піти у відставку.

На брифінгу Путін не згадав свою провокаційну ідею, яку висловив у вступному слові на засіданні комісії – разом відсвяткувати ще й 300-річчя Полтавської битви.

Обмінявшись дипломатичними реверансами, Ющенко та Путін приготувалися почути аж по одному запитанню від журналістів.

Як з'ясувалося, українські журналісти, які працюють в пулі Ющенка, мають свій сценарій, як діяти в умовах обмеженого спілкування президента з медіа. Спочатку кореспонденти між собою визначають питання, яке хочуть поставити Ющенку, потім відсівають недоречні, потім визначають людину, і на сам кінець повідомляють прес-секретарю президента, щоб вона знала, кому дати слово. Тому змагання на таких прес-конференціях, хто швидше підніме руку, насправді не має жодного сенсу.

Кореспондентка "Інтерфакс-Україна", яка виграла у цій лотереї, випадково почала своє звернення українською мовою: "Запитання до президента Путина..." Однак той, почувши початок фрази, відразу відреагував і засміявся:

"Запитання до президента Путина – я понимаю… как разговаривают на украинской мове".

Власне, саме питання стосувалося ситуації з газом, смерті Туркменбаші та можливих додаткових поставок палива до України.

"С Туркменией у нас заключены долгосрочные контракты на прокачку газа на Украину. Россия всегда обеспечивала, обеспечивает и намерена выполнять свои обязательства по выполнению соглашений! Это как раз касается транзита энергоносителей через нашу территорию. Мы не видим никаких оснований для пересмотра достигнутых договоренностей", - запевнив Путін.

А далі він повторив свою улюблену тезу – про те, що жодних преференцій Україні тепер не світить: "Что касается дополнительных поставок, то этот вопрос может быть решен в рамках соглашений, уже достигнутых в январе 2006 года. Мы готовы на рыночных основаниях сотрудничать с Украиной, если возникнет необходимость, готовы рассмотреть возможность сделать дополнительные поставки", - додав Путін.

Однак на цьому він не зупинився. Путін також взявся відповісти на запитання, поставлене Ющенку – чи зрозумів український президент витоки ціни 130 доларів за тисячу кубометрів газу. Мало того, що Путін забрав ініціативу в свої руки, так він ще й неправильно назвав вартість палива.

"Что касается цены в 135 долларов... Это же не наша цена, а туркменская! Туркменистан продал весь объем газа России по сто долларов... Транспорт плюс накладные расходы – вот и вышла цена!", – перевів Путін стрілки на померлого Туркменбаші.

Друге і останнє питання до президентів – тепер від російських журналістів – стосувалося того, що вони не можуть знайти спільну мову через "емоційні проблеми".

Почувши це, Ющенко вирішив зробити черговий жест на адресу Путіну, запросивши його до слова: "Владімір Владімірович..."

"У нас не было никаких эмоциональных проблем...", - сказав Путін, але у залі почувся сміх. "Правда!", - спробував переконати російський лідер.

"Был действительно конструктивный дружеский разговор и предметное обсуждение конкретных областей сотрудничества. Мы говорили и о космосе, и об авиации, и об энергетике! Все было предельно прагматично и в дружеском, деловом ключе", - додав він.

"Вопрос только в том, чтобы мы искали компромиссы, где они еще не найдены. Но, как мы поняли в ходе сегодняшних переговоров, есть желания искать эти компромиссы... И с украинской, и с российской стороны. В этом смысле мы крайне удовлетворены переговорами", - заявив Путін, чеканячи кожне слово.

Далі відповідь перейшла до Ющенка.

"Когда мы начали переговоры, у Владимира Владимировича была такая пачка тезисов для наших переговоров, и у меня была такая же пачка", - розвів український президент два пальця на відстань у п’ять сантиметрів, намагаючись показати, що у відносинах між державами накопичилося багато проблем.

Втім, далі відповідь Ющенка була не надто оптимістичною. "Мы исходим из того, что по многим вопросам требуется время... По многим вопросам – доверие, желание, политическая воля... По многих есть политизация, которая мешает снять их с повестки дня".

Далі Ющенко спробував переконати Путіна, що саме він, а не Янукович, є господарем ситуації. Президент спробував замкнути на себе стосунки з Росією – він повідомив, що комісія Ющенко-Путін буде мати свій апарат, який займеться підготовкою до розв’язання конфліктних вузлів.

"Через пару недель, когда с украинской стороны будет составлен конспект этих вопросов, я ему (Путіну) перезвоню и мы в телефонном режиме пройдемся по всем пунктам. Сегодня это 22 пункта. Думаю, они еще будут расширены... Я скажу, что по всем позициях, которые я сегодня ставил перед Владимиром Владимировичем, я получил положительный ответ", - запевнив Ющенко журналістів.

Втім, Янукович у боротьбі за Путіна налаштований не менш рішучо. Він провів російського президента... до трапу літака.

За словами джерел в оточенні прем’єра, спілкування тет-а-тет між ним і Путіним в резиденції на вулиці Липській тривало п’ять хвилин. Але...

"В цьому будинку всі розмови записуються СБУ. Тому, щоб не ділитися з ними секретами, Віктор Федорович провів Путіна до аеропорту в автомобілі російського президента. Їхали вони зі швидкістю 60-80 км/год. Тому вони могли в спокійній обстановці поговорити сорок хвилин", - розкрило джерело секрет останньої години перебування Путіна в Україні.

Тут можна лише додати, що ця розмова Януковича і Путіна на Бориспільській трасі фактично відбувалася на російській території...

"Украинская правда"


Взгляд из России: Владимир Путин нашел с кем нормально поработать в Киеве

В пятницу президент России Владимир Путин прилетел в Киев и встретился с президентом Украины Виктором Ющенко. Специальный корреспондент Ъ АНДРЕЙ Ъ-КОЛЕСНИКОВ, впрочем, считает, что гораздо важнее не то, с кем встретился президент России, а то, кто его проводил. Об этом – в репортаже из Киева. Возле здания канцелярии президента Украины на разных тротуарах одной дороги президентов России и Украины встречали два разных митинга. – Со-юз! – скандировал один тротуар. – У-кра-и-на! – отвечал второй.

На тротуарах расположились активисты большевистской партии Натальи Витренко и УНА-УНСО. "По Союзу ностальгия? Чемодан! Вокзал! Россия!" – можно было без особого удовольствия прочитать на плакатах УНА-УНСО. И те и другие рассчитывали, что по дороге, разделявшей их, проедут президенты России и Украины (или хотя бы какой-нибудь один). Но рабочим в этот день был противоположный въезд. Из него за час до приезда господина Путина вышел премьер-министр Украины Виктор Янукович. Стоя у ворот, он рассказал, как Виктор Ющенко только что подписал бюджет государства на следующий год – хотя этой новостью имел полное право поделиться с журналистами прежде всего президент Украины. Но господин Янукович постарался успеть сделать это раньше, и у него получилось.

Виктор Янукович, кроме того, рассказал, что главной темой переговоров президента Украины с президентом России будет газовая – но совсем не та, о которой все сразу подумали. Господин Янукович говорил, что Украина намерена добывать на территории России нефть и газ и при этом делить прибыль пополам с Россией. Концессия как вариант сотрудничества с нашей страной не может заинтересовать высшее руководство Украины как не приносящий быстрого и очевидного дохода.

Я обратил внимание, что господин Янукович выступает не только как пресс-секретарь президента Украины, информируя журналистов о графике встреч Виктора Ющенко и о темах его переговоров, но и намекает на то, что он, Виктор Янукович, уполномочен вести эти переговоры от имени президента.

Совершенно удовлетворив журналистов сообщением о том, что Украина, которая получила на 2007 год щадящие цены на российский газ, должна за кратчайший исторический промежуток перевести все свои предприятия в режим жестокого энергосбережения – и непременно переведет, премьер-министр Украины сел в свою машину, которая с места взяла такую скорость, что сложилось впечатление, будто режим энергосбережения понадобился Украине только для того, чтобы иметь возможность бесперебойно обеспечивать топливом премьерский автопарк. И Виктор Янукович исчез из зоны доступа.

Встреча президентов России и Украины оставила тяжелое впечатление. Переговоры сначала в узком, а потом в расширенном составе были длинными, и чем дольше они продолжались, тем скучнее становились президенты, комментируя их.

Виктор Ющенко сильно изменился: он говорит медленно и печально, и такое впечатление, что набор протокольных слов, в которых он нуждается, чтобы общаться с журналистами, невелик, правда, пользуется он им толково и уверенно. Президент Украины производит впечатление человека уставшего и потерявшего вкус к жизни, по крайней мере к политической.

На его фоне господин Путин выглядел даже оживленным. На пресс-конференции, когда одна журналистка по-украински сказала, что у нее вопрос к президенту России, а потом извинилась, что произнесла эту фразу на чужом для господина Путина языке, президент России засмеялся и сказал, что на таком уровне он этот язык понимает.

Но веселье это выглядело трагически на фоне общего уныния, охватившего эти переговоры. Сникли и еще несколько месяцев назад уверенные в себе не меньше, чем в завтрашнем дне, украинские журналисты. Кажется, что политическая борьба, в результате которой премьер-министром Украины стал господин Янукович, измотала и их. Так, их вполне устроил предложенный формат пресс-конференции, в соответствии с которым президенты получили по одному вопросу. Потом один из этих журналистов признавался мне, что ему очень хотелось спросить, кто же на самом деле является акционером "Росукрэнерго" и почему только Россия не признает голодомор на Украине геноцидом. Но он не задал ни одного из этих вопросов, хотя после пресс-конференции президенты прошли в двух метрах от паренька,– просто потому, что был слишком хорошо осведомлен о принятом протоколе.

Еще год назад невозможно было и представить, что этот юноша, являвшийся во времена "оранжевой революции" на пресс-конференцию Виктора Януковича в его избирательный штаб с оранжевым бантом, приколотым на свитер, упустит такой шанс.

На пресс-конференции Владимир Путин и Виктор Ющенко рассказали, что будут встречаться теперь не реже двух раз в год в рамках двусторонней комиссии, чем только усугубили мое уныние.

На вопрос, может ли Россия, "если будут недопоставки туркменского газа в Украину в связи с кончиной Туркменбаши, обеспечить бесперебойное снабжение Украины российским газом", Владимир Путин заметил, что может.

– А что касается цены туркменского газа в 135 долларов за тысячу кубометров для Украины,– продолжил господин Путин,– то это же не наша цена. Туркмения продала нам по 100 долларов, а с нашей стороны была только надбавка за транспорт и накладные расходы.

Чувствовалось, как господин Путин с самого начала хотел объяснить, что он не виноват в том, что цена газа для Украины увеличилась с 95 до 135 долларов. Он мог ничего не сказать про это – в конце концов, вопроса по этому поводу не поступало. Но он хотел объясниться. Впрочем, и эта информация не заинтересовала, по-моему, журналистов: никто не проявил даже признаков нетерпения, свойственного людям, которые вдруг стали обладателями ценнейших фактов и понимают, что оставить их при себе, а не передать на ленту с пометкой "молния" – преступление против своего народа.

Напоследок господин Ющенко сообщил, что буквально через две недели он будет созваниваться со своим российским коллегой – "чтобы пройти по всем 22 пунктам, которые намечены для переговоров".

То есть выяснилось к тому же, что нет ясности ни по одному из этих 22 пунктов.

Вечером в своей резиденции Владимир Путин встречался с Виктором Януковичем, который, в отличие от Виктора Ющенко, наоборот, по понятным причинам выглядит вполне воодушевленным. Он, по всем внешним признакам, в пылу политической борьбы – прежде всего с самом собой, ибо из непримиримых политических противников у него остался чуть ли не один министр иностранных дел Украины Борис Тарасюк, которого премьер-министр никак не может уволить с занимаемой должности, хотя очень хочет, и вынужден, как вчера, здороваться с ним за руку при личной встрече, явно не испытывая при этом такого желания.

– Почему два года было такое затишье в наших отношениях? – спрашивал Виктор Янукович президента России, и, конечно, оба подразумевали, что вопрос риторический.– Ну, мягко говоря?! И переговоры велись в основном через СМИ.

Господин Путин был благосклонен к премьер-министру Украины и искоса поглядывал на него, пока тот говорил про народную мудрость, свойственную украинцам и россиянам, которые безболезненно пережили украинский политический кризис длиною в два последних года. Очевидно, Владимиру Путину и самому было интересно, как господин Янукович чувствует себя в долгожданной новой должности.

Между тем члены российской делегации, участвовавшие в переговорах, выглядели чрезвычайно жизнерадостно.

– Они (украинцы.– А. К.) захлебнулись на европейском направлении! – разъяснил мне один из этих переговорщиков.– Они просто захлебнулись! И теперь у нас с ними пойдет нормальная работа! Она уже идет!

Через несколько минут после того как журналисты вышли от мирно беседующих, если не воркующих господ Путина и Януковича, здание покинули и сами высокопоставленные ньюсмейкеры.

Они, не желая бросаться в глаза журналистам, сели в одну машину. Господин Янукович по-товарищески поехал проводить президента России в аэропорт.

Выглядело трогательно, значило много.

АНДРЕЙ Ъ-КОЛЕСНИКОВ, "Коммерсантъ"



ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ

ПОСЛЕДНИЕ ВИДЕО

Погода
Погода в Киеве
Погода в Донецке
Погода во Львове
Погода в Симферополе

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер: