Сергій Жадан: Донбас за свій український вибір платить, на жаль, дуже високу ціну

З початком війни на сході країни письменник Сергій Жадан активно їздить у прифронтові міста Донбасу на зустрічі з читачами, бійцями. Допомагає не тільки словом, але й ділом: займається волонтерською діяльністю, підтримує військових, дітей і сім'ї загиблих Героїв, а також залучається до культурних та освітніх ініціатив, різноманітних гуманітарних проектів. Про свої поїздки на Донбас і вихід у світ нового роману Сергій Жадан розповів «ОстроВу».

- Ви часто берете участь в різних проектах і культурних ініціативах на Донбасі Наскільки, на ваш погляд, змінюється світоcприйняття мешканців прифронтових міст?

- В когось міняється, в когось – не дуже. Люди різні, настрої в них – так само. В цілому, мені здається, атмосфера в цих регіонах справді міняється. Міняється «в український бік». Наскільки ці зміни посутні й масштабні – питання риторичне. Наскільки змінилась, скажімо, за останні три роки українська влада? Наскільки змінились українські чиновники? Наскільки змінились українські ЗМІ? Зміни кожного з нас – складний і суперечливий процес, який важко звести до якогось знаменника, до якихось цифр і відсотків. З Донбасом те саме – це складний регіон, де сьогодні відбуваються надзвичайно складні й визначальні процеси. Донбас за свій український вибір платить, на жаль, дуже високу ціну. Тому, гадаю, тут ніколи вже не буде так, як було до війни.

- А щодо бійців на фронті? Наскільки вони потребують «десанту» діячів культури?

- Мені здається, потребують. Потребують підтримки, потребують солідарності, потребують співучасті. Якщо ми, в наших мирних тилових містах, часто потребуємо співрозмовників та однодумців, то що вже говорити про людей, які знаходяться ближче до фронту.

- Ініціатива втілення в життя цих проектів частіше надходить від Вас або від інших волонтерських організацій?

- Буває по-різному. Іноді самі військові виходять, запрошують. Все залежить від того, яка частина, хто командир. Із деякими підрозділами у нас уже традиційно добрі стосунки, їздимо до них регулярно.

- І наскільки складно залучити інших письменників, артистів, художників до участі в таких акціях?

- Зазвичай усі радо й охоче погоджуються. Мені здається, українська культура давно й чітко визначилась, із ким і за кого вона в цій війні.

- До війни переважно більшість теперішніх прифронтових міст була, відверто кажучи, не дуже популярними серед діячів культури. Наскільки Ви відчуваєте культурний голод у цих містах?

- Культурний голод відчувається не лише тут – він відчувається в усіх містах нашої країни, навіть таких як Харків чи Одеса. Ну і це не так погано, мабуть. Куди гірша за культурний голод культурна ситість, культурна байдужість.

- Чим для Вас відрізняється читач прифронтових міст і більш віддалених (за межами Донбасу)? Це різні аудиторії, і які їхні літературні смаки?

- Ні, не відрізняється. Людина, яка читає, зазвичай уважна й відверта. Незалежно від того, як далеко від лінії фронту вона живе.

- Зустрічі з читачами на Донбасі – який фідбек особисто Ви відчуваєте? Наскільки спілкування з мешканцями дає розуміння того культурного простору сходу країни?

- Я особисто почуваю повагу до людей та бажання працювати далі.

- У якому обсязі представлені ваші книги в бібліотеках на Донбасі? Чи достатньо цього?

- Мої? Не знаю, чесно кажучи, не надто цим цікавлюсь. Ми з друзями-волонтерами зазвичай привозимо на Донбас свіжі видання – хочеться, аби в бібліотеках були новинки.

- Культурний фронт, зокрема література, якою мірою може служити інструментом для контрпропаганди?

- Може, мабуть. Просто мені особисто не цікаво бути інструментом контрпропаганди. Мені хочеться, аби українська література читалася й була затребуваною, щоби на ній виростали свідомі відповідальні громадяни нашої країни.

- У вересні буде презентовано Антологію української літератури Донбасу. Особисто Вас цей проект чим зацікавив?

- Особисто для мене це можливість показати цілий пласт літератури в її природній спорідненості з вітчизняним письменством. Донбас дав (і продовжує давати) Україні велику кількість надзвичайно талановитих імен. Добре було б про це пам’ятати, даючи оцінки нашим співгромадянам, що живуть на Сході.

- Як Ви вважаєте, такі проекти, як видання Антології, якоюсь мірою можуть сприяти деокупації?

- Вони, мені здається, можуть сприяти нормальній повноцінній українізації. Чим ми, зрештою, і займаємось.

- Уже у серпні Ви презентуєте свій роман «Інтернат». Про що він?

- Про війну. Про людей на війні. Про людей у цілому. Про цивільних, які опинились на лінії фронту.

- Під метафоричною назвою мається на увазі наша країна чи тільки схід?

- Схід – це невід’ємна частина країни, тому його проблеми тією чи іншою мірою стосується й решти країни.

- Якою мірою цей роман є документальним?

- Це художня книга. Там упізнаються якісь події чи ситуації, але в цілому – це не репортаж.

- Ви висловились десь, що погляди героя роману відрізняються від вашої позиції. Що конкретно ви мали на увазі?

- Мається на увазі його громадянська позиція. Вірніше – її відсутність в головного героя.

- Ваш новий роман – це рефлексія на почуте і побачене на Донбасі або, скоріше, вираження громадської позиції через словесну зброю?

- Це рефлексія, безперечно, це те, що так чи інакше було побачене та почуте за останні три роки.

- На Ваш погляд, на сьогодні культурний фронт – це ..?

-


Місце сили й поступу.

Ірина Голіздра. "ОстроВ"

Статьи

Мир
19.03.2024
05:50

«Пока мы не победим окончательно, устанавливать такую зону было бы преждевременно». Российские СМИ об Украине

"Какое же это потрясающее чувство, когда тебе не стыдно за свою страну. Не потому, что твоя Родина всегда и во всем лучшая. Вовсе не во всем и далеко не всегда. А потому что после сокрушительного поражения в холодной войне Россия отказалась принять...
Донбасс
17.03.2024
19:51

Выборы в "ДНР": "наблюдатели" с автоматами, пляски донецкого "мэра" и "геополитик" из Италии. Обзор СМИ оккупированного Донбасса

На минувшей неделе СМИ оккупированного Донбасса изо всех пытались продемонстрировать, что выборы президента чужой страны на аннексированных территориях Украины проходят, законно, прозрачно и честно. При этом зачастую левая рука не знала, что делает...
Страна
16.03.2024
14:16

Выплаты переселенцам: кто останется без помощи

С 1 марта в Украине изменился подход к предоставлению государственных выплат внутренне перемещенным лицам. В результате – ежемесячных пособий лишились около миллиона украинцев.
Все статьи