Більшість українських заробітчан в Італії – жінки віком за сорок років, які приїхали із Західної України – Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, - пише газета “Високий Замок”. «Якщо на початку 90-х в Італію їхали, щоб заробити на шматок хліба, то тепер – аби покращити добробут сім’ї: зробити ремонт, купити автомобіль або квартиру, вивчити дітей. Незмінним залишається те, що частина людей, які мають хворих родичів, віддають своє життя в жертву, заробляючи їм на ліки. Раніше українські жінки день і ніч доглядали хворих і немічних. Тепер багато з них працюють погодинно і мають вільний час. Чимало заробітчан добивається легалізації своїх дипломів і змінює роботу. Українцям вдається навіть відкривати в Італії свої магазинчики і агенції. Коли вони досягнуть 60-річного віку і не зможуть працювати у такому темпі, як раніше, будуть змушені повертатися додому. Наразі не повертаються додому, бо не хочуть починати все спочатку. Проте частина українців залишиться жити в Італії назавжди. Це ті, що створили там сім’ї або взяли кредит на житло на 25-30 років», - каже о. Роман Войцехівський. отець Роман Войцехівський капелан для вірних УГКЦ у місті Неаполі та навколишніх містах і селах в інтерв’ю газеті розповів про будні трудової еміграції на Апеннінах:
