Чи зацвіте знову «Золота роза» у Львові?

Синагога «Турей Загав», або  «Золота роза» — львівська єврейська святиня, збудована в 16 столітті. Вона знаходилася на території середньовічного єврейського кварталу у Львові, на сучасній вулиці Івана Федорова. Історія цієї синагоги була не простою: спочатку львівський магістрат довго не давав дозволу на її будівництво, згодом були спроби віддати її приміщення єзуїтам, а 1941 році вона була зруйнована нацистами.

З настанням незалежності єврейська громада Львова почала ініціювати відбудову «Золотої рози». Вона навіть була включена в Програму відтворення видатних пам'ятників історії і культури України, що затверджена урядом України в 1999 році. Проте державного фінансування відбудови синагога не дочекалась. Лише два роки тому, в 2007 році, ця ініціатива набула реальних обрисів. Саме тоді єврейською громадою було заявлено про наміри відбувати святиню і розпочались археологічні дослідження на місці, де вона знаходилась.  

Було навіть розроблено концепцію відбудови синагоги. Вартість будівництва, за попередніми підрахунками, складає близько 10 мільйонів доларів, і фінансування планувалось здійснювати, за словами представників єврейської громади, Фондом пожертв єврейських громад та міської ради Львова.

Практично одразу ж ситуація навколо синагоги стала приводом до скандалу.  В тому ж 2007 році  міська влада Львова продала з аукціону право оренди земельної ділянки під будівництво готелю до Євро-2012 на вул. Федорова. При цьому одна із земельних ділянок розташована на території, на якій була раніше розташована одна з ритуальних будівель комплексу синагоги «Золота Роза». Це викликало значний резонанс, і єврейська громада рознесла «славу» про Львів не лише по всій Україні,а й по світу.

Львівська міськрада тоді, у свою чергу, цю ситуацію прокоментувала так, що згідно з документами   культурною спадщиною вважається лише власне будівля синагоги, оскільки інші приміщення не збереглись зовсім. Такої ж думки міські чиновники дотримують і зараз.  «Абсолютно ні. Там були ритуальні приміщення на тій території, але вони не збереглися, сліду їх нема», — сказала кореспонденту «ОстроВ» начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко-Швець.   

До речі, інвестор, який планує будувати готель, проводить археологічні дослідження на своїй ділянці, яка, можливо, й не входить до комплексу синагоги, але все ж належить до історичного єврейського кварталу. І останнім часом почали з’являтись повідомлення про неналежне здійснення цих досліджень.  

Зрештою, з 2007 року і до сьогодні на вулиці Федорова поки що немає ні готелю, який обіцяли збудувати за два роки, ні синагоги. Ініціатива відбудови єврейської святині теж поки що залишається просто ініціативою. «Будувати синагогу планувала єврейська громада, і вони мали концепцію проекту, розроблену архітекторами з інституту Яд-Вашем. І цю концепцію вони презентували, показували як і що до чого, і, в принципі, в 2007 році вони навіть для того проводили археологічні дослідження території, щоб можна було все з’ясувати. Але ці археологічні дослідження не були завершені, і в 2008 році вони досліджень вже не проводили і не фінансували. І я так розумію, що вони поки що не планують цього робити. В 2010 році вони тільки планують відновити археологічні дослідження. Проект відбудови синагоги поки що ніхто не робить, ми тільки плануємо спільно зробити концепцію регенерації єврейського кварталу. Але це не є робочий проект для відновлення синагоги», — сказала кореспонденту «ОстроВ» Лілія Онищенко-Швець.   

На думку начальника управління охорони історичного середовища Львівської міськради, проблема у відсутності фінансових можливостей для реалізації такого проекту. «Я думаю, що через кошти. Якось вони (єврейська громада—  авт.) не є активні в цьому. Я розумію, що наша львівська громада є небагаточисленна, вона немає таких коштів. І, очевидно, що вони збирають або по світу, або розраховують на Ізраїль, а там, очевидно, це не входить в першочергові заходи, бо єврейська громада має дві синагоги актуальні у Львові», — сказала кореспонденту «ОстроВ» Лілія Онищенко-Швець.   

Львівська міськрада стверджує, що не планувала виділяти кошти з міської казни на відбудову синагоги, хоча про це заявляла єврейська громада. «Міська влада не має на це коштів і не планувала цього робити. Це була ідея  організації Товариство євреїв колишнього радянського союзу, де керує Мейлах Шейхед, і єврейської громади, і архітектора Кравцова з Яд-Вашему, це була його концепція відбудови синагоги. Але до практичної реалізації цієї ідеї ще дуже далеко», — сказала кореспонденту «ОстроВ» начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради.

Хоча загалом міська рада не проти відбудови синагоги в центрі міста, але не за кошти бюджету. «Ми за. Бо так як зараз є, в такому стані, це недобре. Дуже добре було б її відбудувати. Але в міському бюджеті на це коштів нема і не буде найближчим часом. А єврейська громада, якщо б знайшла кошти, то це було б дуже добре. Тим більше є багато іконографічного матеріалу, відомо як синагога виглядала зовні, зсередини, є рисунки, там нема проблем жодних, щоб її відбудувати», — сказала кореспонденту «ОстроВ» Лілія Онищенко-Швець.   

Тож найближчим часом львівська „Золота роза” знову не „зацвіте”, і поповнення у переліку синагог міста Львова не буде. До речі, зараз у Львові є дві синагоги: одна, яка має назву «Беіз Агарон В’Їсраель», тобто «синагога Аарона та Ізраеля» на івриті, знаходиться біля залізничного вокзалу у Львові, і з грудня 2007 року діє за прямим призначенням, інша вціліла синагога, на вулиці Вугільній у центральній частині Львова, використовується єврейськими організаціями просто як приміщення для своїх заходів, а не власне як синагога.

Таку ситуацію можна пояснити нечисленністю сучасної єврейської громади Львова — понад 2 тис. осіб. А можна говорити і про байдужість львів’ян до відновлення історичної пам’яті. Адже сучасні мешканці Львова мало знають про колись потужну єврейську громаду. Проте до можливості заробити на «єврейській» темі львів’яни зовсім не байдужі — замість синагоги „Золота роза” у Львові „розцвіла” кнайпа з однойменною назвою. Так, на вулиці Староєврейський, поруч із зруйнованою синагогою, успішно працює «Галицька Жидівська кнайпа «Під Золотою Розою».

Олександр Сніжинський, «ОстроВ»