Чудеса в Галичині: об’явлення Ісуса на стінах; рука Івана Хрестителя. Огляд преси



В Галичині не зважаючи на сильні морози народ вже починає масово готуватися до новорічних та різдвяних свят. Газети останнього тижня синхронно піднімають питання еміграції, яке для галичан, мабуть, так само важливе, як і кутя та дванадцять страв на святвечір.

Газета «Експрес» повідомляє не приємну новину:

«Тепер українцям доведеться платити за розгляд візових документів у посольстві США 140 доларів. А тим хто їде у США на тимчасову роботу, змагання. Священикам віза обійдеться у 150 «зелених». Бізнесмен та фінансистам доведеться платити 390 доларів».

Зрештою, хто вирішив наступного року влаштувати своє життя за кордоном, то тут не все так просто. Газета «Високий замок» розповідає:

«Існує безліч причин, які мотивують нашу втечу за кордон. Одна з них – небажання миритися з бюрократичною системою. Людина, яка починає цікавитися шляхами легальної еміграції, не усвідомлює, в яку пастку потрапить невдовзі.

Ви можете роками готуватися до співбесіди у посольстві - і зазнати фіаско. Навіть якщо ви – ідеальний кандидат. Молодий, здоровий, заможний, з кількома дипломами і досконалим знанням іноземної мови. Посольство вправі відмовити вам, не пояснюючи мотивів свого рішення.

Особам з інфекційними захворюваннями – туберкульозом, СНІДом, гепатитом, сифілісом і т. д. на виїзд - червоне світло. У деяких бланках, які доводиться заповняти потенційному “біженцю”, зазначено: “Якщо у вас хронічна хвороба, ви не можете подати заявку на еміграцію”. Підробити результати медичного огляду – неможливо. Посольства країн укладають угоди з клініками. Відповідальний за достовірність перевірки – лікар, що проводить огляд. Мазки і пробірки з кров’ю надсилають за кордон. Про результати – ні слова. Просто повідомлять: кандидатура – забракована. Вартість медогляду – близько 200$».



Тим часом нелегальні емігранти, яких за даними ООН в Україні перебуває 6,7 млн., отримали неймовірний подарунок. «Львівська газета» пише таке:

«Україна зобов'язалася приймати нелегальних мігрантів, які перетнули її кордон на шляху до ЄС. Причому приймати не лише українців, а й громадян третіх держав, які використали територію нашої вітчизни як транзитну зону. Євросоюз, який був надзвичайно зацікавлений у тому, аби перекинути проблему незаконної міграції зі своїх плечей на плечі України, пообіцяв розглянути питання про введення спрощеного візового режиму для українців. І навіть зробив для цього перший крок – скасував візи для… власників дипломатичних паспортів.

Як відомо, жодного спрощеного візового режиму ми так і не отримали. І, вочевидь, найближчим часом не отримаємо. І це при тому, що, як запевняють експерти, підписуючи Угоду про реадмісію, українське МЗС могло виторгувати в ЄС будь-що!... безвізовий режим можна й треба було виторговувати. Однак українське керівництво вкотре «здало» всі позиції, «прогнувшись» перед Євросоюзом в обмін на порожні обіцянки.

На практиці Угоду про реадмісію втілюватимуть у життя так: якщо громадянин третьої країни раніше жив або перебував в Україні з візитом, або ж скористався нашою державою як транзитною зоною на шляху до ЄС, то Євросоюз має повне право відправити його на українську територію, а вже ми зобов’язані прийняти і вирішити питання його подальшої долі. При цьому є три можливі варіанти розвитку подій.
Перший – відправити нелегала на батьківщину. Депортація одного такого «туриста» обходиться країні у 1000 доларів США».

Для українців візових подарунків у ЄС так і не знайшлося. І це в час святого Миколая та Санта Клауса. Про це найулюбленіше свято галицької дітвори пише тернопільська газета «Вільне життя»:

«В Україні його знають як Миколая чудотворця, а от в інших країнах він став прообразом Санта-Клауса, якого менеджери компанії «Кока-Кола» перевдягли з білого зимового одягу, який він носив, у червоний, що є символом бренду. По всьому світі Святий Миколай відомий як Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас...

У кожному куточку планети його називають по-іншому, але всюди він символізує одне — здійснення дитячих мрій. За традицією в ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай приносить дітлахам подарунки, й кладе їх під подушку. А останні напередодні пишуть святому листи, де вказують свої побажання щодо подарунка і те, як вони себе поводили цілий рік, чи були слухняними.

Сьогодні кожна дитина вірить, що святий неодмінно прийде до неї, тому як тільки почне сутеніти, лягає спати, аби швидше отримати подарунок. По правді кажучи, його чекають не лише діти. Дорослі також покладають на нього надії, щоправда бажання в них дещо інші».

Церковні ієрархи подбали і про доросле населення та привезли до Івано-Франківська кисть руки Івана Хрестителя

«Свята реліквія - оправлена в позолоту частина кисті руки, якою Іван Хреститель охрестив Ісуса Христа в річці Йордан, - пише газета «Галицький кореспондент».

- За церковним переказом, мощі святого спочивали в Антіохії (територія теперішньої Туреччини), куди переніс їх апостол Лука. Звідти їх перевезли до Константинополя, а потім вони потрапили до волоського володаря Ієремії Могили. У 1673 році мощі було подаровано шляхтичеві Сенявському до каплиці з Бережанського замку, що на Тернопільщині. Згодом єпископ Атанасій Шептицький за участю кількасот священиків переніс мощі Івана Хрестителя з костелу Сенявських до головної церкви в Бережанах. Після Другої світової війни сліди реліквії загубилися. Але, ніби знак з неба, скринька-саркофаг з мощами святого знову з'явилася в церкві 2000 року».

Але це ще не все про чудеса. Далі газета пише про таке:

«Тим часом на Прикарпатті почали з'являтися нові незрозумілі знаки. Впродовж минулого тижня надійшло два повідомлення про появу на стінах будівель та споруд нерукотворних ікон - чоловічого обличчя, в якому очевидці впізнають лик Ісуса Христа. У селі Надієві Долинського району таку прояву зауважили на дерев'яній стіні старої будівлі. Першими, хто побачив лик Христа, були місцеві діти, які грались неподалік. Це стало причиною паломництва віруючих із навколишніх сіл, міст та районів. Віруючі на чолі з настоятелем православної парафії cв. Миколая Чудотворця Мир Ликійських с.Надієва Долинського району кожного дня служать прохальні молебні й акафісти до Ісуса Христа біля явленної ікони».

Газета «Експрес» повідомляє про інше чудесне об’явлення:

«У райцентрі Надвірна біля храму святого Володимира на стіні металевої каплички помічено образ Ісуса Христа. «святий лик, такий, як на образах, першим побачив хлопець, що прислуговує в храмі, - розповідає житель Надвірної пан Богдан. – він одразу покликав старших і парафіяльного священика. Ті вирішили, що це об’явлення Ісуса. Пізніше дехто помічав поряд із цим зображенням бані церкви та розп’яття. Та найчіткіше таки видно лик Ісуса».

Масово до каплички вірян на початку тижня ще не допускали, обгородивши те місце, де помітили образ Христа. Але дехто з парафіян все ж встиг запалити поблизу свічки».

Зрештою, різдво цього року може виявитися незвичайним. Насамперед тому, що буде перед самими президентськими виборами. Мабуть вже скоро ми побачимо за традиційним галицьким столом усіх кандидатів у президенти. Поки що вони напевно готують подарунки нашим краянам.

 

Василь Хом’як, «ОстроВ»

 




Статьи

Донецк
26.04.2024
16:00

Восстановление Донетчины: пока даже не в проекте, но...

Отношения власти и общественности никогда не были исключительно конструктивными, в Донецкой области в частности, прежде всего, из-за взаимного недоверия, нехватки опыта, несовпадения представлений о сотрудничестве и просто нежелания власти быть...
Страна
26.04.2024
10:51

Украинский металл: кажется, есть надежда

"Производственные результаты по итогам года могли быть выше, если бы импортная продукция из Китая не заходила в больших объемах на отечественный рынок, особенно когда в Украине производятся аналоги".
Донецк
25.04.2024
10:45

Действовать и жить интересно: Как молодежь из Мирнограда развивает общину у линии фронта

Сейчас в Донецкой области массовые мероприятия запрещены, но люди нуждаются в каком-то моральном утешении. Творческие проекты объединили талантливую молодежь и создали терапевтический эффект для жителей громады, заполнили культурную пустоту.
Все статьи