У "білому домі" і в дурдомі. Огляд Преси

Всі прикарпатські газети зарясніли новим скандалом, що розгорається в обласному центрі – «приватизацією» спорткомплексу «ОЛІМП». Газета «Галицький Кореспондент» зокрема пише:

«У четвер та п’ятницю минулого тижня площа перед будівлею Івано-Франківської облдержадміністрації перетворилася на щось середнє між революційним майданом і спортмайданчиком. Представники майже усіх обласних спортивних федерацій пікетували обласну владу під гаслом «Поверніть «Олімп» дітям!»…плакати «Заріцький, віддай «Олімп» спортсменам!», знущальні медалі «За незаконну приватизацію», «За знищення спорту на Прикарпатті…Історія приватизації найбільшого спортивного комплексу в Івано-Франківську – давня і заплутана».

Схема, справді, складна, але цілком законна: із заставою майна, перепродажем боргів, переходом об’єкту по черзі до різних власників. І ось сьогодні від нових власників виступає Віталій Заріцький, син відомого в області депутата обласної ради, колишнього голови обласної фракції «Наша Україна», і колишнього голови правління банку «Прикарпаття» Богдана Заріцького. Заріцькі вважають акцію спланованою провокацією, і не відкидають причетність організаторів акції протесту до нападу на Віталія Заріцького:

«20 березня цього року четверо осіб у масках просто під офісом накинулися на нього з битами... Десять переломів правої руки, зламане коліно, проламаний череп… два місяці в лікарні», - пише далі газета.

І все б здавалося нічого, якби не така фраза далі: «Пікетувальників підтримав голова облдержадміністрації Микола Палійчук».

Очевидно, що історія на цьому не закінчиться і продовження ще буде: в «білому домі» почали нападати вже на «своїх». Єдине, що добре для учасників акції - що їх підтримав високий чиновник «білого дому», бо ось так просто зайти в цю «святая святих» Прикарпаття для простого смертного не так то й просто.

 

Ось що розповідає Василь Футумайчук в листі до редакції газети «Прикарпатська Правда»:

«У серпні минулого року я прийшов в облдержадміністрацію. Хотів запропонувати власну бібліотеку для одного з книжкових закладів. Бо збирався їхати за кордон, квартиру продав і було шкода здавати цінні літвидання в макулатуру чи викидати. У вестибулі адмінбудинку попросив охорону пропустити до когось із чиновників, щоб викласти суть прохання. Але у відповідь почув грубу відмову. Мовляв іди, чоловіче, геть, бо тут для тебе нікого нема. Не захотіли дати номер телефону, аби подзвонити комусь із відповідальних працівників ОДА. Потім мене почали виштовхувати з приміщення. Я був спантеличений такою агресивною поведінкою охорони. Тож висловив обурення. Інцидент завершився тим, що мене відвезли в Пасічнянське відділення міліції…
Спочатку довго тримали в коридорі. Було дуже спекотно. Від хвилювання піднявся тиск. Води так і не допросився. Потім завели в кабінет для складання протоколу. Я пред’явив паспорт. На запитання працівника міліції, чому мене привезли сюди, відповів, що не знаю. Бо нічого протиправного не вчинив. Був абсолютно тверезий. Підписавши пустий протокол, вийшов з кабінету. Охоронці ОДА чекали під дверима. Посадили мене в машину і повезли в обласний неврологічний диспансер. Там я успішно пройшов перевірку на психічну врівноваженість. Але охоронцям цього було замало.
Через декілька днів мене знову привезли в психоневрологічний диспансер.. звалили на ліжко, зв’язали руки, ноги. Ввели укол, у рот запхали пігулки і залишили скованими на всю ніч.
Зранку запропонували підписатися на добровільне лікування. Я відмовився… Мене знову зв’язали зробили укол.
Другого вересня мене повезли на суд, який дав «добро» на примусове лікування… Я мав 10 днів на подання апеляції. Але не зміг цим правом скористуватися, перебуваючи в специфічному закладі. В спеціалізованому психоневрологічному закладі… жахлива антисанітарія, воші, бридкі матраци і постільна білизна. В лікарні панує справжній терор. Пацієнтів за людей не мають. Поводяться як з худобою. Залякують, б’ють. Це бачив і відчув щоденно. Від такого лікування і справді поїде дах. Вийшов звідти хворою людиною…звернувся зі скаргою в правоохоронні органи… однак досі не можу дочекатися позитивної відповіді…»

Отак, сходив собі хлоп в будинок обласної та міської рад. Що ж там робиться, за зачиненими для «маленького українця» дверима?
 

Газета «Івано-Франківський Оглядач» розкриває «страшну тайну» про міську раду:

«Сесія Івано-Франківської міської ради традиційно розпочинається з гімну та молитви «Отче наш…». Депутатам це не допомагає. Молитва молитвою, а інтерес на першому місці. Сварки та довготривалі дебати не завжди призводять до результативних рішень. Та це ще кращий розвиток подій. В гіршому – засідання так і не відбувається чи переноситься….
Правду кажуть в народі: «хто ходить на сесію міської ради, в цирку вже не сміється».

Тепер зрозуміло, чому в столиці Прикарпаття і досі немає справжнього цирку: всі клоуни засідають у «білому домі».

Так ось, обласні клоу.., вірніше, депутати, зібралися «на свою останню, ХХХ-ту, сесію, обговоривши суспільно-політичну ситуацію в Україні, що склалася внаслідок проголошення намірів створити нову коаліцію у Верховній Раді», - пише обласний тижневик «Галичина».

В своїй заяві депутати звернулися до гаранта Конституції з категоричною вимогою:
«Для забезпечення суверенного права українського народу на визначення конституційного ладу в державі і формування вищих органів державної влади та збереження перспектив розвитку України як незалежної національної, демократичної і соціально-правової держави вимагаємо від Президента України:
— розпуску чинної Верховної Ради і введення в дію указу про оголошення дострокових парламентських виборів».

І ще одне прохання:

«Вважаємо за необхідне рекомендувати Раді національної безпеки та оборони України докладно інформувати світову громадськість про небезпечний розвиток подій та вимагати захисту від втручання у внутрішні справи України будь-яких зовнішніх чинників», - пишуть депутати.
 

Так от, інформуємо «світову громадськість», що такі заяви будуть тиражуватися в усіх радах Галичини відтепер і від найбільших міст до усіх сіл та присілків. І всі вони ( всупереч своїй компетенції) будуть вимагати розпуску Верховної ради, введення, надзвичайного стану, запрошення обмеженого контингенту… і так далі, аж до президентських виборів.

А поки політики засипають своїми заявами президента, уряд, і всю «світову громадськість», мешканці Прикарпаття думають, якби то їм заробити трохи грошенят. В тому числі і на представниках згаданої «громадськості». Газета «Репортер» виясняє, як же можна покращити зелений туризм в області:

«Європейський зелений гірський туризм відрізняється від українського тим, що:

- дерев’яні будиночки ніколи не мають пластикових, піно-, полістирольних і т. п. елементів;
- найбільшу привабливість оселі надає не євроремонт, а ступінь залучення відпочивальників у реальне селянське життя та господарство (найдорожчий напій – власноруч видоєне молоко);
- на прохання подати каву ніхто з німецьких «гуцулів» не пропонує розчинну,
- безкоштовно в Альпах можна лише дихати (більшість маршрутів та атракцій є платними, але символічна плата – 1-5 євро реально вкладена в безпеку та впорядкування об’єкта);
- більшість німців та австрійців щиро та радо впустять вас у своє життя, звісно, за незначну платню (щоб ви не відчули себе в ролі Буратіно, що, на жаль, останнім часом постійно відчувається в Карпатах).
Зрештою, нашим гуцулам ще довго вчитися. А для початку – слід перестати підміняти поняття «клієнт» поняттям «лох», сервіс – понтами, а справжні цінності – цінниками».

Тим часом, відомий в області освітянин Богдан Томенчук, директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти, а в недавньому минулому заступник губернатора з гуманітарних питань ( і за часів Л.Кучми, і в перші три роки президентства В.Ющенка) на першій сторінці офіційного органу міської ради, газети «Західний Кур’єр» публікує свій короткий вірш, в якому намагається дати оцінку всім нашим цінностям в такій формі:

«Нас був Майдан –
Нема вже й триста…
Не ставши навіть на атас,
Народ, бандити й аферисти
Тебе спускають в унітаз.
Уміють їсти, пити й красти.
І Сян, і Дон – в один общак.
Жирують, бідні, «кто с их касты,
Все остальные – натощак».
А як колись, мій мудрий брате,
З цілої тисячі причин
Захочеш ти на них наср… -
Не будеш мати навіть чим».

Сподіваємося, що учні прикарпатських шкіл, задіяні складними тестуваннями, не прочитають цих слів «великого педагога».
А що стосується того, кому й на кого наср…то здається й так і все зрозуміло. Або як казав один вуйко «білий дом і дурдом» відрізняється лише тим, що в останньому крім психів водяться ще й воші».

Василь Хом’як, « ОстроВ»
 

Статьи

Луганск
27.03.2024
17:45

"Бери и делай!" Как переселенцу начать зарабатывать в новой нише на новом месте

"Надо осознавать, что почти никто на новом месте не начинает действительно с абсолютного "нуля" - потому что у вас есть образование, опыт, личные ценности и тому подобное. Все это уже есть у человека, является неотъемлемой частью его бытия"
Страна
27.03.2024
12:46

Валютный вопрос, или Как олигархи споткнулись об Нацбанк

Дальнейшее снижение курса гривни окончательно добьет потребительский спрос, который в условиях полномасштабной войны и так уже давно "ниже плинтуса". Ну а "мертвый" потребительский спрос – это "мертвая" экономика.
Мир
26.03.2024
07:36

«Уже сейчас можно купить билеты в Крым на июнь». Российские СМИ об Украине

"В реакции Киева - вся суть этого террористического режима. Трудно даже описать ту смесь восторга, злорадства и упоения, которую трагедия вызвала в украинских СМИ…"
Все статьи