Як жаба в окропі. Огляд регіональної преси

Головна новина, яка сколихнула всю чиновничу рать на Прикарпатті, – рішення Верховної Ради про скорочення на половину зарплат працівникам різних адміністрацій. Обласний тижневик «Галичина» зокрема повідомляє про таке: «новина, яка не залишить байдужим жодного українця: нардепи погодились зменшити зарплати собі, а крім того, ще й Президентові, прем’єрові разом з міністрами…, а також головам обласних та інших державних адміністрацій. Причому, зарплату вирішено було зрізати  наполовину».

До цього рішеннядепутати Верховної ради отримували в місяць приблизно 18 тис., а голови ОДА — 12—14 тис. грн. Їм не шкода відмовитися від половини зарплати, оскільки мало хто з них на цю одну зарплату живе. Проте працівники «білих домів» захвилювалися, оскільки навіть і ту половину, яку їм збираються давати ніде брати: заводи закриваються, а кмітливі підприємці вигадують все нові і нові методи як не платити до бюджету відрахування.

Газета «Галицький кореспондент» пише про «ноу-хау» на ВАТ «Івано-Франківськцемент» «Працівникам заводу пропонують звільнитися і продовжувати працювати на підприємстві, зареєструвавшись приватними підприємцями… тоді з ними будуть укладати угоди про надання послуг… приватний підприємець платить тільки єдиний податок і більше жодних відрахувань… таку цілком законну і простеньку схему в Україні використовують повсюдно».

Ну що ж , все просте – геніальне. Ще більш геніальніше діють депутати Івано-Франківської міської ради, які, як і всі депутати місцевих рад, жодної копійки за свою роботу, на відміну від своїх колег з Парламенту, не отримують. Мешканці міста в переважній більшості навіть не підозрюють, що всі місцеві депутати – це волонтери -«філантропи», що масово покликуються (250 осіб на одне місце) попрацювати слугами народу.

Так, от обранці міської ради, крім «дерибану» земельних та майнових ресурсів присмокталися ще й до загального міського бюджету: з депутатського фонду витрачають кошти на «близькі» депутатам будинки, заклади, установи…

Газета «Репортер» провела розвідку і пише: «Депутат міської ради Ігор Кінаш (КУН) придбав технічні засоби на суму майже 10 тис. грн. для відділу внут­рішньої політики міськвиконкому, який, треба зауважити, сам і очолює. Головний лікар міської поліклініки №2, а разом з тим і депутат міської ради Оксана Ткачук(НУНС) дала 21 тис. грн. із власного фонду на свою поліклініку. Депутату Марії Семочко (НСНУ) вдалося взяти зі свого фонду майже 13 тис. грн. на школу №4, в якій вона працює директором. Терапевт міської поліклініки №1, депутат Галина Винничук(БЮТ) у минулому році витратила майже 13 тис. грн. на поліклініку, в якій працює. Начальник ЖЕО №2 Олександра Пет­рик, депутат з "Блоку за Анушкевичуса» у минулому році за кошти з депутатського фонду купила моторолер (понад 11 тис. грн.) та автомобіль (понад 30 тис. грн.) для свого ЖЕО. Богдан Федьків (партія Регіонів) витратив понад чверть коштів з депутатського фонду на ремонт сходової клітки та встановлення металевих дверей у будинку, де проживає сам». 

 

Працюючи на себе, депутати міської ради не забувають і про народ: на останній сесії міської ради прийняли звернення до Президента та прем’єр-міністра і в газеті «Західний кур’єр» публікують свою вимогу:

«Усвідомлюючи історичну необхідність та відповідальність звертаємось до Вас з вимогою:

1. Видати Указ Президента України про присвоєння Степану Бандері звання Героя України (посмертно)».

І тут все просто і геніально. Залишилося тільки хіба потурбуватися про відзначення всього нашого багатостраждального народу і також посмертно. До такого рішення вже може і не так далеко, оскільки демографічна ситуація критична.

Газета «Івано-Франківський оглядач» пише: «смертність перевищує народжуваність. Звичайно, збільшення виплат при народженні дітей дало свої результати. Нагадаємо, допомога при народженні першої дитини з першого січня становить 12 тисяч 240 гривень, другої - 25 тисяч грн., третьої та наступних дітей – 50 тисяч грн. тож кількість народжених дітей збільшилася, але ненабагато. Експерти прогнозують, що цього річ народжувати будуть ще більше, для багатьох молодих сімей виплати на дитину стануть чи не єдиним джерелом доходу».

Отже, частина мешканців краю спробують врятуватися від голодного існування – народженням маленьких українців.

«З ростом народжуваності, збільшується кількість смертей. Порівнюючи 2007 рік з 2008, минулого року у місті померло більше на 700 людей, ніж позаминулого», - повідомляє далі газета.

Проте, за сьогоднішніх цін на ритуальні послуги легше вже жити, ніж вмерти. Зрештою, померлим потрібна земля, в яку б їх повинні закопали. А це виявляється величезна проблема для влади та депутатів, оскільки землі (як завжди у нас) немає.

Газета «Галицький кореспондент» пише: «Чукалівка» (головний міський цвинтар) розростається так швидко, що цвинтарна адміністрація занепокоєна. Щодня – більше пяти поховань.

Кожному франківцю належить безкоштовна ділянка громадської землі для вічного спочинку – 1,2 на 2,2 метри. У тому випадку, коли хтось із родичів покійного має більше 60-ти років і бажання в майбутньому скласти йому компанію, поховання вважається подвійним. Під таке віддають 2,2 на 2,2 метри. В цьому випадку родина оформляє так звану «бронь»… Заброньованих місць на «Чукалівці» - кілька тисяч».

Отже, бронь і на цвинтарі можлива. Ось тільки влада вдається до пошуку способів поховати побільше українців на одному квадратному метрі.

Далі газета повідомляє, що «півтора місяця тому керівників поховальних відомств усіх обласних центрів України збирали у столиці на семінарі і презентацію тамтешнього крематорію. Демонстрували успішний досвід оптимального вирішення проблеми дефіциту землі в умовах необхідності масових захоронень. Звісно, економія місця – і неспеціалісту й неозброєним оком видно, що істотна… Віконечка в стіні колумбарію, куди замуровують урни з прахом, – 40 на 40 см… А бажаючим і взагалі видають родичів на руки – зберігайте собі чи розвіюйте».

Легше звичайно розвіяти українців, щоб вітром рознесло їх по всьому світу, який ми на думку журналістів з газети «Вечірній Івано-Франківськ» повинні спасати:

«Погане становище в Україні є добрим стимулом для пробудження, на що не здатна вже стара Європа…Якщо жабу кинути в окріп, вона миттєво вискочить із казана. Якщо жабу кинути у холодну воду і поступово нагрівати до кипіння, вона звариться, помре... Україну, як ту жабу, кинули одразу в окріп. Те, що нас зараз «пече», і ми це відчуваємо, дає надію на порятунок. Ми повинні врятуватися і врятувати решту світу».

Що ж, наша місія по врятуванню світу майже довершена: світ може дивитися на нас і не робити так як ми. Ми стали кращим прикладом і уроком для того, як не треба жити і врядувати. От тільки чи вдасться нам як тій жабі виплигнути з окропу - це вже питання філософське - може й пощастить…

Василь Хом’як, «Остров»

Статьи

Луганск
27.03.2024
17:45

"Бери и делай!" Как переселенцу начать зарабатывать в новой нише на новом месте

"Надо осознавать, что почти никто на новом месте не начинает действительно с абсолютного "нуля" - потому что у вас есть образование, опыт, личные ценности и тому подобное. Все это уже есть у человека, является неотъемлемой частью его бытия"
Страна
27.03.2024
12:46

Валютный вопрос, или Как олигархи споткнулись об Нацбанк

Дальнейшее снижение курса гривни окончательно добьет потребительский спрос, который в условиях полномасштабной войны и так уже давно "ниже плинтуса". Ну а "мертвый" потребительский спрос – это "мертвая" экономика.
Мир
26.03.2024
07:36

«Уже сейчас можно купить билеты в Крым на июнь». Российские СМИ об Украине

"В реакции Киева - вся суть этого террористического режима. Трудно даже описать ту смесь восторга, злорадства и упоения, которую трагедия вызвала в украинских СМИ…"
Все статьи