Віднедавна Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» опинився під пильною увагою ЗМІ та громадськості: вирішувалась його подальша доля. Музей, розташований в приміщенні колишньої тюрми КГБ і Гестапо у Львові (по вул. Бандери), був створений при СБУ за часів Президента Ющенка. Перша експозиція в «Тюрмі на Лонцького» відкрилась 28 червня 2009 року, а 14 жовтня 2009 року музей отримав статус національного. Однак під час президентства Януковича цій установі почали вставляти «палки в колеса». Але виявилось, що і у Львові діяльність музею не всіх влаштовує. І не будь-кого, а Львівську міськраду. В 2009 році при Львівській міськраді створено комунальне підприємство Меморіальний музей жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» — клон вищезгаданого музею. І це комунальне підприємство справно «проїдає» бюджетні кошти, а справжній музей не отримує від міста ні копійки. Таким інформаційним приводом охоче скористались львівські регіонали, які завжди не проти покритикувати Львівську міськраду. Народний депутат України від Партії регіонів Петро Писарчук скерував прокуророві Львівської області Віталію Ковбасюку депутатський запит з проханням перевірити використання бюджетних коштів комунальним підприємством Меморіальний музей жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», що функціонує під керівництвом Тараса Чолія (до речі, за фахом журналіста) в приміщенні мерії, а також законність рішень Львівської міськради та Львівського міськвиконкому, що стосуються діяльності цієї установи. «Так, згідно з інформацією, оприлюдненою на засіданні комісії культури ЛМР, протягом 2010 року Меморіальний музей жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» отримав з міського бюджету 636 тисяч 79 гривень. З них тільки на зарплату працівників було використано 406 тисяч 691 гривню. У той же час понад 16 тисяч гривень бюджетних коштів нібито були витрачені на оренду, ще понад 11 тисяч гривень заплатили СПД-ФО Гром О.Р. за «розробку концепції та демонстрацію матеріалів створення історико-меморіального комплексу на місці колишньої «Пересильної тюрми НКВД №25», яку мали би розробляти безпосередньо працівники комунального музею. Крім бюджетного фінансування, цьому комунальному підприємству виділяють комунальні приміщення та земельні ділянки нібито для статутної діяльності», — йдеться у запиті Петра Писарчука, повідомили кореспондента «ОстроВ» у прес-службі нардепа. Щодо земельних ділянок, то це дійсно так: ухвалою Львівської міськради від 29 липня 2010 року № 3849 Меморіальному музею жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення ділянки загальною площею 0,4 га на проспекті Чорновола поблизу центру міста для будівництва Меморіального музейного комплексу тоталітарних режимів «Територія терору». Водночас справжній Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» під керівництвом історика Руслана Забілого не отримує жодного фінансування з міського бюджету Львова, хоч це було передбачено під час створення установи. Музей не має коштів для підготовки нових експозицій та ведення статутної діяльності. «У мене є підстави вважати, що бюджетні кошти, які виділяються на функціонування комунального підприємства, що носить назву Меморіальний музей жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» і функціонує в одному із кабінетів міськради, використовуються неефективно та нераціонально, а майно і земля для цієї установи виділяються незаконно», — сказав Петро Писарчук. Крім цього, створене з ініціативи міськради комунальне підприємство перешкоджає у професійній діяльності справжньої «Тюрми на Лонцького», оскільки функціонує під аналогічною назвою, що суттєво ускладнює економічну та юридичну діяльність Національного музею-меморіалу, стверджує регіонал. Запит аналогічного змісту скерував депутат Львівської міськради від ПР Тадей Едер міському голові Львова Андрію Садовому, де він просить передбачити у порядку денному чергового засідання Львівської міськради звіт директора «комунальної» «Тюрми на Лонцького» Тараса Чолія, перейменувати цю установу, а також передбачити у бюджеті розвитку Львова на 2011 рік кошти на функціонування справжнього музею. У відповідь мер Львова Андрій Садовий під час останньої сесії міськради зазначив, що за минулої каденції Львівська міськрада створила комунальну установу «Тюрма на Лонцького» з метою передачі музейного комплексу, який знаходиться на вул. Бандери, у комунальну власність міста. Однак в кінцевому результаті «Тюрма на Лонцького» залишилася у державному підпорядкуванні, а однойменне комунальне підприємство продовжило функціонувати. Тож міський голова дав доручення на наступне засідання міськради винести ухвалу про перейменування цього комунального підприємства. Але чи буде звіт про використання коштів музеєм-клоном і чи припиниться витрачання бюджетних коштів із зміною назви комунального підприємства? Наразі це відкриті питання. Варто нагадати, що музей «Тюрма на Лонцького» розташований в приміщенні колишньої польської тюрми, яку пізніше використовували радянські та нацистські каральні органи. Згідно з історичною довідкою на офіційному сайті музею, «тут містилася в'язниця для політичних в'язнів, проводилися допити із застосуванням тортур, складалися протоколи тощо. У мешканців міста ця в'язниця стала уособленням окупаційних влад та її репресивних методів діяльності». У цій в'язниці відбувались і масові знищення в'язнів. «На початку німецько-радянської війни наприкінці червня 1941 р., не маючи можливості евакуювати в'язнів із тюрем, НКВД від 23 червня почав їх розстрілювати. Протягом 23-28 червня 1941 р. у Львові було знищено близько 4000 осіб, з них у в'язниці № 1 (на Лонцького) — 1681 осіб, тобто 41% від усіх розстріляних в'язнів м. Львова. Окрім українців, серед розстріляних були й поляки та євреї, засуджені до виселення до ВТТ, а також в'язні, що підлягали звільненню», — йдеться у історичній довідці. Незважаючи на такі історичні факти, представники «національно свідомої» влади Львова шукають в «Тюрмі на Лонцького» якусь вигоду для себе… Олександр Сніжинський, «ОстроВ»
