«Разом із початком календарної зими в українців розпочався сезон святкувань, - отак якнайкраще характеризує останній тиждень в житті галичан львівська газета «Поступ». - У народі цей благодатний період жартома називають «українським Ромаданом», адже триває він не мало небагато, із перемінною насиченістю у кількості святкових днів, з 1 грудня – день святого Романа, і аж до 19 січня, по-суті останнього великого зимового християнського свята Богоявлення або Йордана. Взимку свій День Ангела окрім Романів та Іванів відзначають також Марії, Катерини, Андрії, Варвари, Миколи, Ганни, Степани, Меланії, Василі та Оксани. Тож нагод до святкування – предостатньо. І це при тому, що до загального переліку тут ще не введено всіма улюблене свято Миколая (окрім іменин Миколи), коли ми отримуємо неповторну нагоду поділитися зі своїми дітьми, рідними та близькими не лише матеріальними благами (хоч без цього і не обходиться), але й незаперечною увагою та любов’ю, бажанням не тільки отримувати подарунки, а в першу чергу самим обдаровувати. Овіяний зимовою казкою Новий та Старий Новий рік, зігріті у сімейному затишку й оспівані веселими колядами та щедрівками Святий та Щедрий вечір з Різдвом та Водохрещем». З приходом «Ромадану» (українського) місцева влада схоже забула, що в наших краях буває зима. Газета «Репортер» вияснює ситуацію: «Зима цього року почалася чітко за календарем – 1 грудня Прикарпаття замело снігом, а дороги покрилися ожеледдю. І перед людьми постало одвічне зимове питання – як не посковзнутися і не впасти, а якщо вже впав, то що робити. Заввідділом травматологічного відділення Івано-Франківської міської клінічної лікарні № 1 Ігор Шібель каже: – За 11 місяців 2010 року через наш травмпункт пройшло уже 9700 пацієнтів. Це надзвичайно велика цифра… Найбільше травм саме у старших людей. Молодь – це поки що поодинокі випадки. Масовість травм почнеться десь в середині грудня, коли люди будуть вважати себе більш адаптованими…Найпоширеніша вулична травма – це пошкодження гомілкового ступневого суглоба. Найчастіше це переломи внутрішньої кісточки, зовнішньої кісточки і переломо-вивих. Це важкі травми. Зараз якийсь такий час настав, що практично кожна травма – у стані алкогольного сп’яніння. Через алкоголь координованість рухів падає, людина стає така легковажна». Однак зима принесла до нас не тільки ожеледицю, але й нову епідемію вірусної інфекції. Причому, як пише західноукраїнська газета «Експрес» «серед госпіталізованих з початку сезону вірусних інфекцій 82,8 відсотка становлять діти… Більшість захворіли на реновіруси та аденовіруси, але вже зафіксований лабораторно грип A(H1N1) «свинячий» та A(H3N2) – геть новий різновид грипу, який включає гени відразу трьох різновидів». Така ситуація викликає занепокоєння у населення; реакція влади – карантин. Івано-Франківська обласна газета «Галичина» пише: «Як повідомила… заступник головного державного санітарного лікаря області Марія Бойко, в Івано-Франківську вже перевищено на 16% епідемічний поріг щодо захворюваності на грип та ГРВі, тобто захворюваність становить 137 хворих на 10 тисяч населення при порозі 118 хворих. Усього звернулося до лікарів з приводу простуд уже 2 838 дорослих і дітей. Саме ті обставини, що збільшилася захворюваність школярів на ГРВі та різко погіршились погодні умови, спонукали міського голову Віктора Анушкевичуса видати розпорядження: на підставі подання головного санітарного лікаря про запровадження карантину у загальноосвітніх школах, ліцеях та гімназіях міста. Кінцевий термін карантинних заходів не встановлено — вони триватимуть доти, поки не стабілізується ситуація щодо захворюваності. Медична статистика свідчить, що принаймні за минулий тиждень порівняно з попереднім число зареєстрованих випадків грипу та ГРВі збільшилося з 5 645 до 8 119, а показник захворюваності на 10 тисяч населення — відповідно із 41,2 до 59,3, себто зростання чимале — на 43,8%. Особливо непокоїть те, що серед захворілих питома вага дітей до 18 років становить 62%, школярів — 26,3%. Із 306 прикарпатців, шпиталізованих через складний перебіг простуд за минулий тиждень, — 256 дітей». А поки галичани борються з інфекцією, її кращі представники продовжують вивчати братів на Сході. Цього разу в Дніпропетровськ відправився відомий галицький письменник Тарас Прохасько «у пошуках Великої України». І ось в газеті «Галицький Кореспондент» він ділиться своїм досвідом від спілкування з східняками – які «не розуміють свого психічного каліцтва, викликаного мовною роздвоєністю»: «Їдучи на Схід, я налаштувався на роль посла доброї волі, під маскою якого працює розвідник, який ретельно збирає крихти інформації…Зафіксовані враження стосувалися в основному випадків і тенденцій вживання різних мов різними типами у різних обставинах та реакції, яку ці вживання викликали у найближчому середовищі. Першим пунктом був потяг Трускавець-Дніпропетровськ... Цей поїзд специфічний і показовий. Там їздять переважно російськомовні хронічно хворі. Кожного дня кілька таких поїздів привозять з різних великих східноукраїнських міст пацієнтів для трускавецьких курортів. Кожного дня цими ж поїздами від'їжджають до своїх міст підліковані, котрі пройшли курс лікування мінеральною водою. І ті, що їдуть туди, і ті, що звідти, страшенно напиваються. Одні тому, що два тижні будуть пити тільки мінеральну воду, інші тому, що два тижні пили тільки мінеральну воду, бо лікувалися. Коли ці люди п'яні і веселі, то найкраще розумієш, що вони навіть п'ють і п'яніють інакше. Їхні розмови і оповіді, їхні розказані історії якісь позбавлені індивідуальності і коріння. Найчастіше це щось подібне на популярні на українських каналах російськомовні комедійні шоу. Вони так само регочуть, не слухають один одного, голосно говорять і несподівано стихають. Трохи прикро, але у жодному фрагменті численних розповідей не було жодної згадки про щось таке, що вони дізналися на Західній Україні чи про Західну Україну. Не було навіть анекдотів про бандерівців. Таке враження, що побували у пустці, де були тільки джерела номер три і номер п'ять і вареники на обід. На тому курорті вони також не намагалися переходити на мову аборигенів. Бо їх і так розуміли, як то прийнято на курортах: хто платить, той замовляє музику. Але до поодиноких україномовних у них не було ніякої антипатії, бо і вони їх розуміли. Щоправда, для того, щоби вписатися у ці веселі компанії, українська аж ніяк не підходила. Вона не звучала так розгульно, весело і недбало, відразу відчувалася якась серйозність. А вже у Дніпропетровську почути українську зовсім важко. …російська панує у цьому мільйонному місті безсумнівно. Навіть тоді, коли ніхто взагалі не говорить. Ти розумієш, що довкола всі мовчать якось дуже по-російськи. До такої думки спонукає ще й те, що абсолютна більшість написів, які трапляються на кожному кроці, - російські. Особливо лякає «ы» у закінченні слова «продукти». Здається, що їжа втрачає м'якість і свіжість. Російська завжди була тут мовою і науки, і псевдонавчання. Трохи шкода кількох десятків негрів, які чомусь вивчили українську, їдучи на навчання в Україну. Вони дивуються, що мова, про яку кажуть державна, виявляється настільки непотрібною». Тим часом в Тернопіль прибула ціла група негрів з Сомалі, які не тільки не вивчали української мови, але й навіть не збиралися в це файне українське місто. Тернопільська газета «Вільне життя» повідомляє: «Співробітники двох підрозділів обласного управління міліції — боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, громадянства та реєстрації фізичних осіб — затримали у Тернополі групу нелегалів, які прибули в Україну із Сомалі. 13 іноземців не мали при собі будь-яких документів. Міліціонери з’ясовують, як саме їм вдалося незаконно перетнути кордон та добратися до нашого міста. Схоже, Тернопіль вони переплутали з якимось містом у Швейцарії. Самі ж сомалійці пояснили, що мали на меті перебратися у країни Західної Європи. Свого часу вони опинилися в Росії, звідти якось зуміли дістатися до Києва і Вінниці, а тернопільський Театральний майдан несподівано для нелегалів став кінцевою зупинкою. Всіх їх притягнули до адміністративної відповідальності, і за рішенням окружного адміністративного суду відправили до пункту тимчасового перебування іноземців у Чернігівську область. Після того, як буде встановлено особи сомалійців, їх усіх буде видворено з України». Не пощастило сомалійським емігрантам, оскільки, «український ромадан» схоже їм доведеться провести за колючими дротом. Проте галичани не втрачають надії, що саме цьогорічні свята будуть кращими як торік. Дай Боже! Василь Хом’як, «ОстроВ»
