Чому падають мости на Прикарпатті (фоторепортаж)

Багато шкоди наробили мешканцям Прикарпаття минулі повені: залиті, замулені поля і городи, винищений врожай, підтоплені будинки, поцвілі стіни, знищене майно, розмиті дороги, знесені мости. Можна скільки завгодно говорити про причини повеней: вирубані ліси, розтринькані гроші, які мали йти на будівництво та відновлення дамб, вибір гравію тощо, можна скільки завгодно чекати на компенсацію від держави, сподіватись на нову повінь заради її отримання, проте є проблеми, які необхідно вирішувати вже і зараз, щоб не допустити нових більш трагічних наслідків.

В 2004 році один з прольотів моста, який з’єднував село Черніїв з Івано-Франківськом, впав. Загинула людина, було завдано шкоди двом автомобілям. Серед причин катастрофи розглядалися різні. Зрештою, міст був аварійним, а коштів на закінчення давно вже початого будівництва нового шляхопроводу паралельно старому традиційно не вистачало. Втім, була ще одна причина, про яку на загал мало хто говорив, значення якої від того проте меншим не стає і яку необхідно враховувати для того, щоб запобігти трагедіям в майбутньому. Як стверджує начальник Івано-Франківського річкового координаційного аварійно-рятувального центру Микола Галько, однією з головних причин аварії стало підмивання опор моста через їх засміченість. Зі слів головного водолаза області, вода в періоди підняття свого рівня, як сезонного, так і під час повеней, наносить на опори гідротехнічних споруд великі купи природного сміття: різного роду колоди, коряги, коріння тощо, які в свою чергу створюють реальні перешкоди течії під мостом. Тоді вода починає шукати альтернативні шляхи протоку і підмиває опори.

З такою проблемою підлеглі пана Галька зіткнулися під час нещодавнього очищення опор нафтопроводу «Дрогобич - Калуш», який належить ТзОВ «Карпатнафтохім». З дев’яти опор нафтопроводу в місці перетину ним річки Стрий поблизу села Семигін Стрийсього району Львівської області, дві були підмиті настільки, що фактично провисли у воді, що створювало додаткове навантаження на трубопровід і загрожувало йому руйнуванням, а відтак виливом нафти в річку Стрий, звідки та могла потрапити у Дністер і відповідно Чорне море, створюючи передумови для екологічної катастрофи міжрегіонального і навіть міжнародного масштабу. Зі слів Миколи Михайловича, окремі колоди, які доводилось вилучати з-під опор рятувальникам, сягали 8 метрів в довжину, 80 сантиметрів в діаметрі і мали триметрове коріння. Одна така колода при спробі відбуксирувати її від опори порвала два сталеві троси.

Особливо актуальним питання очистки гідротехнічних споруд постало після повеней липня 2008 року та червня – липня 2010 року, внаслідок яких кількість наносів сягнула катастрофічних масштабів. «На сьогоднішній день, - стверджує пан Галько, - негайного очищення на території Івано-Франківської області потребують 34 мости». З його слів, найбільш загрозливою дана ситуація є для мостів на невеликих річках, таких як Лімниця та обидві Бистриці. Власне саме внаслідок такого підмивання опор впав свого часу міст у селі Драгомирчани, що поблизу Івано-Франківська.

Здавалось би: проблему окреслено, шляхи її вирішення, а головне засоби і фахівці в особі водолазів Координаційного центру є. Що ж заважає зняти її сьогодні раз і назавжди, забезпечивши очищення мостів сьогодні і контроль за їх нормальним станом завтра? Як виявилось, вирішення проблеми впирається як мінімум в дві непробивні стіні: гроші і чиновницьке нерозуміння її важливості. В бюджеті водних рятувальників кошти на виконання робіт з обстеження та очищення опор гідротехнічних споруд не закладені. Фінансування робіт на нафтопроводі «Дрогобич – Калуш» здійснювалось відповідно до договору між Координаціним центром з одного боку і керівництвом ЗАТ «Лукор» та ТзОВ «Карпатнафтохім» з іншого. Зрештою, останнє залишилось задоволене і навіть вражене професійними діями рятувальників та результатами їх роботи.

Мости ж на дорогах загальнодержавного та обласного значення перебувають у віданні Облавтодору. Неодноразові звернення рятувальників до його керівництва щодо наявної загрози цілісності гідротехнічних споруд і необхідності укладення договору на їх очищення до позитивного результату не призвели. Дорожники у відповідь лише розводять руками, посилаючись на відсутність грошей. Не допомогло і звернення до Обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, оскільки Облавтодор не є структурою обласного підпорядкування. М.Галько переконаний, що причина не у відсутності коштів. Зрештою, краще витратити значно меншу суму на очищення мостів і зберегти їх в цілісності, ніж потім вишукувати гроші на будівництво нового шляхопроводу.  В якості прикладу він наводить Закарпаття, де щорічні повені з трагічними наслідками вже навчили місцевих чиновників відповідально ставитись до даної проблеми. «Зараз стверджує рятувальник, - в Закарпатті будують високі мости і постійно їх чистять».

 

 

Сергій Білий, “ОстроВ»

Статьи

Луганск
27.03.2024
17:45

"Бери и делай!" Как переселенцу начать зарабатывать в новой нише на новом месте

"Надо осознавать, что почти никто на новом месте не начинает действительно с абсолютного "нуля" - потому что у вас есть образование, опыт, личные ценности и тому подобное. Все это уже есть у человека, является неотъемлемой частью его бытия"
Страна
27.03.2024
12:46

Валютный вопрос, или Как олигархи споткнулись об Нацбанк

Дальнейшее снижение курса гривни окончательно добьет потребительский спрос, который в условиях полномасштабной войны и так уже давно "ниже плинтуса". Ну а "мертвый" потребительский спрос – это "мертвая" экономика.
Мир
26.03.2024
07:36

«Уже сейчас можно купить билеты в Крым на июнь». Российские СМИ об Украине

"В реакции Киева - вся суть этого террористического режима. Трудно даже описать ту смесь восторга, злорадства и упоения, которую трагедия вызвала в украинских СМИ…"
Все статьи