Напередодні виборчої кампанії «ОстроВ» пропонує читачам серію матеріалів про стан справ у львівських командах кандидатів у Президенти Віктора Януковича, Арсенія Яценюка, Юлії Тимошенко і Віктора Ющенко. Львівщина – це регіон особливо високої концентрації політичних пристрастей. Будь-яка виборча кампанія набуває тут рис різких і подеколи карикатурних. Причина – у специфіці місцевих мешканців. Сама ця специфіка сьогодні має три основних складових. Перша – притаманний всій Галичині дух націоналізму і націонал-патріотизму. Друга – строкатий склад населення, до якого входять і сильна місцева інтелігенція; і відчутна російська меншість, яка, проживаючи тут не один десяток років, так і не асимілювалася з місцевими мешканцями, ставлячись до них з певною долею недбалості; і невелика доля робітників, у тому числі і шахтарів, зі специфічними симпатіями; і ті, кого у Львові презирливо називають селюками і рогулями – люди нібито некультурні, неосвічені і такі, що легко піддаються популізму. Третя – це новий для поточної президентської кампанії стан розчарування у політиці і політиках. Люди, які не бажають голосувати взагалі або голосувати за кого б то не було з кандидатів у Президенти, за даними директора соціологічної групи «Рейтинг» Олексія Антиповича, на Галичині становлять шість-вісім відсотків виборців. Але навіть ті, хто готовий брати участь у черговому святі демократії, тепер уже навряд чи дасть повести себе на барикади, як це було у 2004 році. При цьому львів’яни зокрема і галичани взагалі стають все більш прагматичними, відзначив у розмові з кореспондентом «ОстроВ» авторитетний львівський політичний експерт, розмірковуючи про роль і місце у президентській кампанії фактора ідеологічного. Парадоксально, але прагматизм, за його словами, межує тут з такою ментальною рисою львів’ян, як ірраціональність у прийнятті рішень. На питання, як же у таких умовах вести виборчу кампанію, експерт, посміхнувшись, відповів: «А треба спіймати фішку». Спаринг-партнери Боротьба за президентське крісло у Львові і від цього частково в області ускладнюється наближенням місцевих виборів. Чому ускладнюється і чому тільки у Львові? Люди голосують за тих (або проти тих), кого знають. У Донецьку, наприклад, обираючи мера, голосують за Олександра Лук’янченко, тому що єдине це ім’я у бюлетені знайоме переважній більшості місцевих виборців. Львів же – це велике село, де кожен знає всіх. Тому вибори мера тут – це дійсно вибори. Мерська кампанія у Львові теж уже стартувала. Про участь у ній заявили четверо людей. У контексті роздумів про серйозну боротьбу за крісло міського голови можна говорити про двох з них – про діючого мера Львова Андрія Садового і про лідера Львівської обласної організації Партії регіонів Петра Писарчука. І той, й інший вже займаються «промиванням мозків» виборців хто як може. У Андрія Садового це справа полягає, зокрема, у роздачі газетки «Самопоміч», однойменної з громадською організацією, завдяки якій Садовий переміг на минулих виборах і яку у Львові здавна охрестили «Садопоміччю». Тільки тепер замість жорстких і часто огульних нападок на місцеву владу вона містить перелік щоденних подвигів міського голови. Взагалі ж Садовий контролює найпотужніший у Львові медіаресурс. Петро Писарчук теж має власні медіа. Крім того, його присутність, природно, відчутна у друкованому виданні ЛОО ПР. Але, відстаючи від Садового за ступенем адміністративного впливу на місцеві ЗМІ, Писарчук намагається компенсувати свою відсутність впливом фінансовим. Окрім того, він відомий у Львові як власник найбільшого і найбільш презентабельного ринку, що формує йому імідж «міцного господарника», аналогічно іміджу його партійного боса. «За» і «проти» У тому, наскільки серйозна боротьба ведеться у місті, кореспонденту «ОстроВ» довелося переконатися на власному досвіді, зіштовхнувшись зі сторонами протиборства. У даному випадку, щоправда, йдеться не про Андрія Садового безпосередньо, хоча саме його львівські журналісти називають причетним до так званого Комітету порятунку Партії регіонів, який виник у час, підозріло близький до початку виборчої кампанії – наприкінці липня. Члени Комітету – відсторонені Петром Писарчуком колишні керівники місцевих осередків Партії регіонів. У команді Писарчука також заявляють, що виключили цих людей з самої ПР. як би там ні було, але рятувати львівську обласну Партію регіонів вони мають намір ні від кого іншого як від самого її нинішнього керівника. «Комітетчики» стверджують, що Писарчук маніпулює обласним осередком ПР для задоволення власних політичних і бізнесових амбіцій. «У нас була традиція, що кожне 9 травня партійці збиралися і віддавали шану загиблим воїнам, покладали квіти до монументів тощо. Прийшов Петро Іванович і цю традицію ліквідував, мовляв, хай тут цим займаються комуністи і соціалісти, Партія регіонів цим займатися не буде. Потім – у ході дострокової виборчої кампанії до Верховної Ради з Києва надходило багато друкованої продукції – Писарчук дав команду складати її в якихось приміщеннях, і вона не розповсюджувалася. Після закінчення виборчої кампанії всі ці матеріали були спалені», - розповіла, зокрема, «ОстроВ» людина з оточення членів Комітету. Джерело видання стверджує, що «Петро Іванович намагається дистанціюватися від Партії регіонів, він, коли виступає на телебаченні, більше позиціонує себе як кандидата на посаду міського голови, про Партію регіонів дуже мало каже. Більше того, у нас є інформація, що він на початку осені очолить блок свого імені, а керівництво передасть голові міської організації партії регіонів Цибульському. Йому не комфортно на Львівщині перебувати у рядах Партії регіонів, з урахуванням наближення виборів у місцеві ради». Діяльність опонентів від ПР викликає більше питань, ніж можна задати. Одне з них – навіщо рятувати ЛОО ПР від Писарчука, якщо Писарчук теж готується зіграти у «самопоміч» і позбавити обласний осередок своєї присутності акурат до початку президентської кампанії? Інше – якщо сам Писарчук представляє «комітетчиків» як нікчемних маргіналів, навіщо йому проплачувати ганебні для них матеріали у місцевих ЗМІ, як це було зроблено? Перелік прикладів «а вони – а він» може вийти доволі довгим. Писарчук заперечує приписані йому наміри полишити Віктора Януковича без допомоги на Львівщині. І має на те резон. Олексій Антипович стверджує, що лідер ПР перестав бути опудалом у регіоні, і його рейтинг повільно, але неухильно зростає. Сьогодні за Януковича готові проголосувати п’ять-шість відсотків львів’ян. За Писарчука як мера – до восьми відсотків. «На заході Януковичу потрібні такі люди, як Писарчук, які мають тут авторитет, - каже Антипович. – Місцеві лідери, яким довіряли би галичани, могли би значно покращити його рейтинг». Сам Петро Писарчук при цьому підкреслює, що «у 2004 році все, що могли вигадати про нашого кандидата, вигадали. Нічого нового, я думаю, сьогодні сказати про Віктора Федоровича, незважаючи на всі потуги, не зможуть наші політичні опоненти». Тобто втрачати йому як «регіоналу» у Львові уже нема чого – гірше не буде. Все і відразу? Партія регіонів на Львівщині бере курс на роботу з тими виборцями, хто розчарувався у роботі інших політичних сил тут. В інтерв’ю «ОстроВ» Петро Писарчук наголосив на тому факті, що ПР ніколи не була при владі на західній Україні, тому не несе відповідальності за який би то не був негатив на місцях. Його аргументи максимально популярні: «Будемо ми злодіями і паскудами – повиганяють нас через п’ять років». «Ця стратегія давно вже виконується лідерами Партії регіонів на національному рівні. Але на Львівщині, де ця партія мала незначний рівень підтримки, вона матиме найкращий ефект», - погоджується Антипович. Соціолог переконаний, що у даний час ПР цілком здатна провести своїх людей у місцеві ради навіть на західній Україні. Тому, вважає він, «Писарчуку має бути байдуже, йти з Партією регіонів на вибори мера або міської ради, або йти самостійно з блоком Писарчука. Він однозначно буде присутній у міській раді». Міським же головою йому не стати, переконаний Антипович. За його словами, Андрія Садового підтримують на сьогодні близько третини львів’ян. При цьому близько половини жителів міста ні в якому разі не віддадуть свої голоси діючому мерові. Теоретично альтернативний Садовому кандидат міг би акумулювати ці п’ятдесят відсотків голосів. Біда в тому, що такого кандидата нема, і Писарчук не розглядається львів’янами як альтернатива нинішньому міському голові. Петро Писарчук на питання про свої наміри і амбіції відповідає ухильно. Однак відповідь «регіонала» наводить на думку, що як мінімум до закінчення президентських виборів поривати з ПР він не збирається. «Давайте ми проведемо вибори Президента. Хай там за мене дуже не переживають, що мені зашкодить. Я наведу тільки один факт із своєї біографії: у 2002 році я єдиний, не будучи членом «Нашої України», переміг на теренах західної України у мажоритарному виборчому окрузі на виборах до Верховної Ради. Так що я якось розберуся з виборами мера… Я думаю, що все більше і більше людей розуміє, що не може будуватися партія за територіальним принципом. Не може бути на Донеччині одна партія, а на Львівщині – інша… Сильна опозиційна партія мусить бути представлена і в міській раді, і в обласній раді – Партія регіонів у Львові, як і національно-патріотичні партії у Донецьку», - заявив Писарчук в інтерв’ю «ОстроВ». Ставки зроблені …У розпалі коаліційних і конституційних переговорів між Віктором Януковичем і Юлією Тимошенко Петро Писарчук подав заяву про зняття з себе повноважень керівника ЛОО ПР. Пояснював свій вчинок тим, що був проти союзу цих двох лідерів. Коли переговори провалилися, Писарчук заяву відкликав, нібито через особисте прохання Януковича. Враховуючи місцеві претензії Писарчука, можна тільки здогадуватися, що ж пообіцяв йому лідер ПР в обмін на допомогу на Львівщині. Однозначну користь Писарчук отримує у тому, що може використати виборчий фонд кандидата у Президенти і задля власної виборчої кампанії. Окрім того, Петро Писарчук не підтвердив, але і не спростував припущення кореспондента «ОстроВ», що за умови перемоги Януковича йому була обіцяна посада голови Львівської облдержадміністрації. До речі, у випадку оформлення союзу ПР і БЮТ губернаторів призначала би прем’єр-міністр, а вибори до місцевих рад переносилися б на невизначений термін. Тож те, чим ризикує Писарчук на Львівщині у разі поразки Віктора Януковича, поки що відчутно менше того, що він отримує у разі його перемоги. Вже згадуваний на початку статті політичний експерт виокремив таку видатну рису Писарчука, як інтуїція, яка, компенсуючи у нього брак логіки, визначає незмінно виграшні ходи – як у бізнесі, так і в політиці. Інша річ, що у даному випадку лідеру ЛОО ПР, як це не дивно звучить, треба сподіватися не стільки на свою інтуїцію, скільки на інтуїцію Юлії Тимошенко. Саме він її виходу у другий тур виборів буде залежати перемога Віктора Януковича, який цілком може конкурувати на заході з главою уряду, але однозначно програє, на думку Олексія Антиповича, Арсенію Яценюку. Останній же, своєю чергою, як стверджують знаючі люди, за умови отримання президентської посади обіцяв крісло глави ЛОГА начальнику свого виборчого штабу на Львівщині Олександру Ганущину, який полишив заради роботи на Яценюка місце львівського віце-губернатора. Юлія Абібок, Львів, “ОстроВ”
