Чому Тягнибок ходить в Адміністрацію Президента Януковича ?

Нещодавно Ганна Герман виказала сенсаційну інформацію: Олег Тягнибок та Арсеній Яценюк частенько навідуються до Адміністрації Президента України на Банковій й стрічаються з керівником Секретаріату паном Львочкіним.

Ця інформація була настільки несподіваною для обидвох опозиційних лідерів, що вони одразу вдалися все заперечувати й  звинувачувати Ганну Герман в провокаціях.

Однак, якби вони були трохи мудріші, то могли б навіть це все перевернути на свою користь, мовляв, ходимо до Львочкіна й вимагаємо, щоб зняв україножера Табачника, або ж просимо, що випустили Тимошенко та політв’язнів з в’язниць та СІЗО; денонсували харківські угоди, чи повернули звання героїв України Бандері та Шухевичу.  Проте, двоє пішли у повний відказ. Це свідчить про те, що за повідомленням Герман є якась таємниця і що розмови з опозиціонерами ведуться таки і то - по окремо.

Знаючи ментальність Ганни Герман, треба зрозуміти її нинішнє становище. Перейшовши в стан кандидата в президенти В.Януковича в 2004 році, Герман кинула виклик своїм землякам галичанам і впродовж довшого часу стверджувала, що Янукович - то найкращий батько для всіх щирих українців. І ось, після перемоги Януковича на президентських виборах, Ганну Герман різні «льовочкіни» викинули Адміністрації і відсторонили її від доступу до тіла проФФесора. Тепер Ганні доводиться тяжко гарувати: писати книжки та мемуари.

Через таке відношення до своєї персони Ганна Герман, як видно, з ненавистю та сарказмом властивій тільки відторгнутій жінці, виказала те, що поки ще є ВЕЛИКОЮ ТАЄМНИЦЕЮ для загалу.

В чому ж тоді таємниця? Звичайно, Яценюк та Тягнибок можуть бігати в Адміністрацію та в інші державні органи з метою влаштування своїх «партійних справ». Тобто, вирішувати про призначення на посади своїх фундаторів та спонсорів, про призначення потрібних їм людей на посади в регіонах та в міністерствах, а також про політичну кооперацію на виборах до ВРУ, де треба буде розділити проценти голосів електорату, віддані (+ приписані) у голосуванні за партійними списками.

Можливо, це ще є таємницею для простого виборця, який вірить в байки про те, що Яценюк котрий навіть не служив у війську, в душі є справжнім «фронтовиком» чи «борцем за зміни» супроти кримінальних авторитетів, а Тягнибок  - мало не  реінкарновані Бандера та Шухевич в одній постаті. Однак, виглядає на те, що тут існує якась таємниця і для обізнаних в політичних міфах та розкладах

Усунення Д. Табачника з Уряду і його заяви про створення нової партії свідчать про відмову Януковича від обслуговування російських інтересів та інтересів російськомовного населення України. А останніх, на відміну від статистичних даних, якими тішать галичан (мовляв, там на Сході живе пару процентів тих росіян) насправді набагато більше в Україні. Зрештою, саме їх голоси стали вирішальними для обрання Януковича на президентську посаду. Тепер, коли Янукович починає політичний дрейф в проукраїнську політичну площину, звісно, не від великої любові до Неньки, але з більш прагматичними цілями, політичні розклади можуть змінитися докорінним чином.

До речі, майже одночасно з Ганною Герман політолог, керівник соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко заявив, що у Партію регіонів слідом за Тігіпком може влитися «Фронт змін» Арсенія Яценюка і навіть «Свобода» Олега Тягнибока.

Приймаючи до уваги, що це, взагалі, малореальний прогноз, проте, його справжня ціль - виказати тенденції в політичному спектрі перед виборами до ВРУ наступного року.

Минулого тижня  губернатор Прикарпаття М.Вишиванюк й собі зробив заяву: «70% прикарпатців проголосують за президента Януковича на виборах в 2015 році». І якщо від таких прогнозів вам стає смішно і ви тихо кпите собі з галицького підлабузника, то скажіть тоді, скільки процентів галичан проголосує за Януковича в другому турі президентських виборів 2015 року, коли вибір буде між кандидатами Януковичем та Табачником? Ага, може й всі 90%, як це вже було в 1999 році, коли Кучма «боровся» з «комуністичною загрозою» в особі П.Симоненка.

Чомусь політологи припускають, що в другому турі президентських виборів Янукович має обов’язково зустрітися або з Тимошенко, або Яценюком чи Тягнибоком. Але ж політична ситуація змінюється на очах: Янукович втягнувся в газовий конфлікт з кремлівськими карликами, який безперечно піде білоруським сценарієм і згодом переросте в економічну війну. Міжнародна ізоляція президента Януковича організовується тими ж методами, що й його білоруському колезі - «бацьку» Лукашенку.

А тут ще й РПЦ раптом покаялася в тому, що підтримувала Януковича на президентських виборах 2004 року. Для чого??? Хто пам’ятає кого вони там підтримували ?

Але ж завтра Московський Патріарх взагалі може пошкодувати про будь-яку підтримку Януковича, а його візити в Україну будуть служити політичним тиском на воцерковленного Віктора Федоровича через його православний російськомовний електорат.

Тим часом цей електорат може перейти до нового політичного кумира. І не виключено, що на цю роль готують Д.Табачника. До речі, формування іміджу «українофоба» та «україножера» для Табачника робилося явно цілеспрямовано. Ставши рядовим міністром з питань освіти в уряді Азарова, Табачник враз зробився «україножером» і став символом всього антиукраїнського. Хоча, коли він був ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄР міністром  з гуманітарних питань за часів президента В.Ющенка – жодних закидів проти цього політичного артиста в україножерстві не було. Не виключено, що новий імідж Табачнику розробляли ті самі режисери, які створили «патріота України» Леоніда Кучму з «його» книгою «Україна не Росія» та двома президентськими каденціями.

Зрозуміло також, що Ганна Герман остаточно потерпіла фіаско, адже весь час позиціонувала себе як противниця Табачника в середовищі Януковича і могла посісти нішу переведення Віктора Федоровича в стан націонал-патріотів. Тепер від її послуг команда Льовочкіна відмовилася, а переговори з Тягнибоком та Яценюком свідчать про нові політичні реалії. Зрештою, за нинішньої риторики, направленої проти Януковича, Тягнибок та Яценюк роблять добру послугу Москві, заганяючи Віктора Федоровича в політичний кут. Тому переговори з ними можуть свідчити про об’єднання політичних сил для протистояння Росії, а у випадку з Тягнибоком - навіть і проти США та ЄС.

Звісно, Ганна Герман бачила себе в цьому розкладі – саме вона мала намір подарувати галичанам та українським націоналістам «українського татка» –Януковича. Проте її  викинули з «обойми» і покликали натомість Яценюка з Тягнибоком. Більше того, Тягнибок як ніхто інший, підходить на роль українського Жириновського і може лякати і Росію, і НАТО своїми націонал-фашиськими гаслами, при цьому не чіпаючи особисто самого В.Януковича.

І хоч сьогодні погодитися на мою версію важко, проте, галицькі націонал-патріоти в боротьбі супроти Кремля готові об’єднатися на те що з Януковичем, але й з самим сатаною. Тому народження великого патріота України В.Януковича - це справа політичного піару та грошових ресурсів, яких для такої благої справи донецькі олігархи жалкувати не стануть, як зрештою і на процес створення його технічного опонента «україножера Табачника». Одним словом, розділяй і владарюй!!!

Статьи

Мир
23.04.2024
17:26

«Брать пример с Ленина и сменить, наконец, внутреннюю политику». Российские СМИ об Украине

...В такой хороший весенний день даже не хочется писать про этот цирк уродцев под названием «конгресс США», но несколько важных тезисов по субботнему голосованию все-таки обозначим...
Донецк
22.04.2024
18:04

СЭЗ и кризис доверия. Донецкий дневник

Из всего обещанного ранее удалось реализовать только одно – «присоединение» к РФ. Да и то как-то кособоко: вроде, всех обрусили, то есть выдали паспорта с курицами, но по факту «русскими» жители «ДНР» считаются исключительно в своем зоопарке.
Донбасс
21.04.2024
19:30

"Будут разрушаться украинские города, территория Украины все больше будет становиться диким полем". Обзор СМИ оккупированного Донбасса

На минувшей неделе СМИ оккупированного Донбасса в полном соответствии с кремлевскими методичками "переживали" за дальнейшую судьбу Украины, радовались отсутствию у ВСУ западной помощи, а когда палата представителей Конгресса США все же проголосовала...
Все статьи