Вверх

Смутні часи настають: що робити
07.03.2018 21:40:47. Просмотрено 1575 раз. За сегодня — 6 раз.

Щойно довелося послілкуватися с діючим та достатньо високим правоохоронцем, який, на відміну від більшості чинуш, зберіг залишки совісті та патріотизму. Більше півроку не спілкувалися якось. Але до цих пір, протягом років війни, ексклюзивна інфа, якою він зі мною час від часу ділився, підтверджувалась на всі 100%. Деяка з неї находила відображення у моїх чисельних журналістських розслідуваннях. Більше того, він вкрай рідко помилявся у власних прогнозах та оцінці поточної ситуації загалом. 
Так ось, він на моє дежурне питання "що нового, цікавого?" відповів дослівно: "Думаю, що країні практично п#здець".



Розпитувати детально не було часу та можливості, та мені це й не дуже потрібно. Я сам вже давно пишу, кажу у приватних бесідах та у телеефірах, що жодні владні інституції та механізми на сьогодні - це фікція. Нічого не працює, а якщо і є, то виключно завдяки інерції, яка так само стрімко згасає. Адеватні люди все давно бачать й розуміють. Це як із хворобою на рак: бува, що людина навіть четверту стадію не відчуває, а згорає потім за лічені місяці, іноді навіть тижні. Себто вона вже була майже мертвою, але про це просто ніхто не знав.

Вчорашні події на Лісовій у столиці - зайве тому підтвердження. Якщо замислитись, це - майже Княжичі у мініатюрі. Той самий випадок за своєю суттю та загальним фоном. І якщо б це був поодинокий випадок! Правоохоронці нижчої та середньої ланки вже давно не гребують відвертим криміналом. Й не стільки з причини відносно невеликої зарплатні, але, добре знаючи, що буде можливим уникнути покарання. Хоча б за хабар, а хоча б і ставши на лижі. Все одно ніхто нікого ретельно розшукувати не буде та й вже давно не вміє, спеців просто немає...

Лякати ніхто нікого не збирався. Просто попереджений - озброєний. Та й не варто впадати в песимізм. Все одно не допоможе. Особисто я б порадив бути готовим до чого б то не було в найближчому майбутньому, бути у всеозброєнні (переносно й буквально) і потрохи робити свою справу (не просто "чистити зброю", як різні яроши) - хто що вміє. Без зайвого кипішу та бажано з глибокого підпілля. Чи серйозно готуватися до еміграції. Хто на що гаразд. Нічого нового матінка-історія для подібних смутних часів, на жаль, не вигадала