Понедельник, 18 июня 2018, 05:281529288900 Написать нам Реклама на сайте Мобильная версия English

Вверх

Конгрес Ташбаєва і країна одвічного МММ
27.05.2018 14:27:06. Просмотрено 2180 раз. За сегодня — 1 раз.

Насмілюся припустити, що ефект та наслідки від цього т.зв "Першого національного українського конгресу" на виході будуть нульовими. Подібно усім зовнішньо благим ініциативам, які раніше започатковував подільник Ташбаєва - Костянтин Грішін (в миру Семен Семенченко). Вся сутність цього заходу у Празі вельми проста: звичайний аферист (здається, узбек за походженням, американський далекобійник, який протягом 20 років мешкає у Штатах та має тамтешнє громадянство) просто піариться на справжніх борцях з режимом в Україні, а головне - збирає гроші на картку з довірливих ідіотів. Точно так саме, як декількома роками раніше разом з Семенченком збирав кошти з американської діаспори начебто на потреби добровольців батальону "Донбас" (про що я писав два тижні тому у Фейсбуці) Насправді ж левова частка пішла їм у власні кишені.

Вкотре не перестаю дивуватись наївності наших інтернет-користувачів, які повірять будь-якому пройдисвітові. Черговому кандидату в рятівники нації з незрозумілим минулим (головне - аби "новому обличчю"smile;) достатньо лише вигукувати патріотичні гасла, займатися популізмом, причому достатньо примітивного рівня (чим доступніше - тим краще), вдягнути на себе вишиванку (або балаклаву, або камуфляж - оберіть на власний смак), оголосити себе комбатом чи "крайовим командиром Закордонних Частини УПА" невидимого фронту, й новий герой нашого часу готовий! Ну, бажано ще засвоїти декілька слів української, але це не принципово. Принаймні, різні авакови (адже не так давно він теж здавався чи не революціонером й представником майданної влади), киви, грішіни-семенченки та абальмази цим особливо не переймаються.

Дуже прикро, що у вік інформаційних технологій наші громадяни не спромоглися навіть навчитися як слід користоватися інтернет-шукачами, накриклад, тим самим Гуглом, який, як відомо, "все пам'ятає". У всякому випадку, Мережа до цих пір зберігає інфу, за допомогою якої легко можна взнати, чим займався той чи інший "патріот" з часів нехай Помаранчевої революції, на яких теренах себе проявив, і, взагалі, "а бил лі мальчік". Інакше люди з самого початку не довірили б сотні необстріляних добровольців та величезні грошові перекази незрозумілому бетмену в балаклаві, без обличчя та прізвіща, який свого часу назвався комбатом "Донбасу". І, можливо, українські втрати під Іловайськом або Дебальцевим не були аж такими великими. 

Ба, після того, як гюльчатай, нарешті, відкрив лічіко і стали відомі спочатку його вигадане прізвіще, а згодом і справжні П.І.Б, наші люди навіть тоді не поспішили до Гуглу. Хоча мережевий шукач міг би розповісти їм про те, що в патріотичних колах як Донеччини, так і Криму аж до березня 2014-го борец із режимом Констянтин Грішін зовсім не числився. Доходжалий чолов'яга ніколи не приймав участі в жодних громадських заходах, не перебував членом в жодних дієвих громадських організаціях, серед тих, хто виходив з протестами та вимогами до державних установ, теж помічений не був. Проте був серед тих "губаревців", що на початку "рузькой вєсни" захоплювали адмінбудівлі у Донецьку, зокрема, Донецьку ОДА. Звичайно ж, в якості українського шпійона!

Як жеж так вийшло, що новітні патріоти, герої та надії нації, майже усі віком після 40, спливли (як добре відома річовина) здебільшого після перемоги останнього Майдану? Чи усі 27 років незалежності в нас не було з ким боротися та кого захищати? Адже, чи не єдиним винятком на сьогодні є видатний, тричі не судимий "політв'язень" Оніщенко-Абальмаз з "Торнадо", який задовго до подій зими 2013-2014 рр. вже згадувався в Мережі, щоправда винятково в якості кримінального авторитету та "кришєватєля копанок" на Донбассі. Ось, наприклад публікація від 11.10.2004 в "Україні кримінальній": http://cripo.com.ua/index.php?sect_id=4&aid=2394 Є й інші подібні статті. 
До речі, і Грішін і Ташбаєв, обидва, й зараз подають суспільству садистів та мародерів з "Торнадо" під соусом політв'язнів. Звичайно ж, це збіг обставин. 

Як жеж так сталося, вас не дивує? А як жеж проста істина про те, що майбутній лідер та революціонер до того, як очолюти справжній визвольний рух, мусив загартовувати власну волю з самого початку або, на худий кінець, хоча б набиратися необхідного досвіду? Наразі, якщо згадати Степана Бандеру, лаврами якого сьогодні так марить "крайовий командир Закордонних Частини УПА" Ташбаєв, то голова Проводу ОУН діяв задовго до того, як став всесвітньовідомим. І діяв дуже жорстко та бескомпромісно. Ще у студентські роки він брав активну участь в організованому українському національному житті. Згодом саме під керівництвом Бандери ОУН зробила низку каральних акцій проти представників польської окупаційної влади ще в 30-х рр. минулого сторіччя. Також було вбито секретаря консульства СРСР у Львові. За ці дїї Бандеру було навіть заарештовано та засуджено до смертної кари, яку згодом замінили на довічне ув'язнення.

Чим займався до останнього Майдану Олександр Музичко або Сашко Білий - теж усім добре відомо. Як його діяльность в УНСО ще з давних-давен, так і вкрай успішні бойові дії у Чечні. Теж саме можно сказати й про ще одного борця за вільну Ічкерію Олега Мужчіля (Лісника), який ще з 90-х років очолював донецький осередок "Тризуба" та перебував під пильною увагою одвічних церберів влади з СБУ.

Що нам відомо про постать Ташбаєва, окрім того, що він дуже радикально висловлює ті максими й аксіоми, які добре відомі будь-якому справжньому сучасному патріоту України, але сидячі у Штатах? Що він може записати собі у революційні активи? Бланш, який йому підбили під оком українські чекісти після його спроби у 2015 році замутити третій Майдан у столиці?

Гугл на допомогу. Тут ось журналісти ТСН якось зробили спробу підбити підсумки того, що з'являлося у Мережі стосовно Ташбаєва. Причому, вони відштовхувалися лише від фактів та слів самого "революціонера". Читати й плакати! Стандартна біографія афериста й пройдисвіта. Більш того, дуже схожа на біографію його друга Костянтина Грішіна, але трохи крутіше.

Дивиться самі. 

1. Що стосується "воєнного минулого" Ташбаєва, то воно дуже схоже на грішінське та відоме винятко зі слів самого "полководця". Так само навчався "на капітана-моряка", так само був відрахований до закінчення навчання. Так само, як Грішін полюбляє хизуватися у військовій формі, лишень у формі американських "морських котиків". Віднесемо це на рахунок місцевого для Ташбаєва колориту.

2. Так само, як і Грішін, у 90-х був заарештований, засуджений та ув'язнений, до того ж УБОПом, і провів деякий час у Житомирській колонії. Жодних подробиць більше, але, з його слів, був переслідуваний виключно з "політичних мотивів". Знову ж таки, як і Грішін.

3. У статті йдеться: "Хоча Ташбаєв і каже в численних інтерв'ю, що перейнявся проблемами України з початком розстрілів на Майдані, однак його сторінка в Facebook свідчить про інше. Перша згадка про Україну з'являється 19 серпня 2014 року - через півроку після розстрілів - і та, про полонену льотчицю Надію Савченко. Перед тим в стрічці "новомайдановца" тільки мотоцикли, покер і дівчата.". 
Перевірив на власні очі, чого і вам раджу: https://www.facebook.com/russ.tash Все саме так і є: жодної згадки про Майдан та війну в Україні до вище вказаної дати - лише азартні ігри, мотоцикли та оголені тьолки. Всі пости англійської мовою.

4. Решту фактів я навіть коментувати не стану. Окрім заяв Ташбаєва про пророцтва і благословіння афонських старців йому коханому на догоду. Начебто старі розгледіли у ньому "останній шанс України"! Ну, що тут можна ще додати? Усе це із серії свідків Марії Деві Христос, або сандеїв аделаджів, льнєй космосів чи чогось на кшалт. Останній аргумент жуликів та аферистів найдешевшего пошибу, розрахований на усіляких люмпенів, яких, здається, в Україні так і не поменшало. Відразу згадується та маса ідіотів, які в 2010-2013 роках затято та всерйоз обговорювала в інтернеті пророцтво афонських старців про швидку кончину президента Януковича. Ну як, з'їли? Янукович і зараз досить непогано почувається в мацковській Рубльовці.

Щоправда, цілком можливо, що Ташбаєв є просто шизофреніком. Схоже на то, якщо подивитися відео, де він, так би мовити, співає. Як то кажуть, усі ознаки "наліцо". Тут хтось мені докоряв, що я начебто не розумію "стьобу". Можливо. Але це, якщо це стьоб, то дуже-дуже примітивний, рівня Киви. Отже, якщо Ташбаєв так "стебає", то він не божевільний, а, м'яко кажучи, не сповна розуму, себто вкрай розумово обмежений. 

5. Забув ще про "легендарне" фото Ташбаєва із американським сенатором МакКейном, зроблене, судячи зі сторінки новітнього "революціонера" в 2016 році. Стандартний далеко не новий хід жуликів "на довєріі" в усі часи - засвітитися на фото з відомою людиною, яка вже за декілька хвилин начисто забуває про твоє існування. Тим більше, в Штатах коротеньку зустріч із фотографуванням можна зробити цілком офіційно за наявності хоч якихось виходів на потрібну персону та за помірні гроші. Но нашим громадянам це невтямки - краще вірити в те, що хочеться вірити. На радість усіляким аферистам.
До речі, свого часу Грішін так само "пробивався у політиці" - активно додаючи себе у френди в ФБ відомих персон, а потім на зустрічах з пересічними активістами розставляв пальці віялом та роздував щоки. 

Ви скажете, що Ташбаєв озвучує правильні речі? Так і є. Цьому багато в нас вже хто навчився. Достатньо подивитися будь-яке ток-шоу на телеканалах. Озвучує сміливі речі? Так і є. Таких - одиниці в Україні. Але вони - ТУТ. А що йому загрожує у Штатах, чим він ризикує? Там за це навіть фінгал під око не поставлять. Тож відповідати за слова апріорі немає жодної необхідності. 

Насправді, дуже правильні речі свого часу озвучували і той самий Грішін-Семенченко, і Ярош. Наприклад, про створення Української добровольчої армії чи паралельного Генштабу. А узяти торгову блокаду? Хто зараз з них про усе це згадує? Хто з них намагається цілеспрямовано дістатися своєї мрії за будь-яку ціну, якщо вона справжня? Піар, піар та ще раз піар, який дуже конкретно конвертується пізніші в цілком реальні гроші або в політичні дівиденди. А пересічні лохи залишаються при своєму, точніше ні з чим. Більше того, ці дуже вірні за своєю суттю ідеї стають повністю дискредитованими в очах суспільства самим фактом своєї поразки, невдачи, а акції, які мусять їх втілювати, залишаються нічим більшим, ніж випусканням пари. 

Ми самі ліпимо цих коників з гімна, а потім усі разом розплачуємось цілком конкретними українськими долями та життями. У результаті пройдисвіти з усього світу, врешті-решт, звертають погляди на Україну, як на поле неоране. Куди там хваленій американській мрії! Куди там більшовицькому "Хто бил нічєм - тот станєт всєм"! Де ще українське громадянство може отримати неонаціст з Росії та Білорусії, вбивця українського патріота, ще й в одночас стати заможною людиною, купивши собі власний літак, та добре познущатися над нами в офіційній декларації? Де ще "політв'язнями" назвуть відвертих садистів та мародерів? Де ще справжні кілери, проститутки, дебіли й шизофреніки зі справками можуть ставати народними депутатами?..

На жаль, наші люди так нічому й не навчилися. Воістину, країна вічного та непереможного МММ.

P.S Особисто знаю декількох порядних людей, які таки рушили до Праги. При цьому, вони розглядали даний захід винятково в якості додаткового розголосу й привертання уваги до власної боротьбі в Україні. Жодної довіри в них до цього Ташбаєва, як до нового Проводника, не було від самого початку. Проте було багато питаннь відносно його персони. Тут я їх повністю підтримую. Хоча поки що не бачу жодного резонансу. Як повернуться - гадаю, поділяться власними враженнями.