Понедельник, 25 июня 2018, 16:491529934589 Написать нам Реклама на сайте Мобильная версия English

Вверх

Як СБУ навмисне «прогавило» теракт 24.01.2015 р. у Мариуполі.
16.05.2018 21:06:40. Просмотрено 2741 раз. За сегодня — 3 раз.

Минуло вже більше ніж три роки з дня обстрілу російськими терористами мікрорайону «Східний» в місті Маріуполь, але спогади про жертви цього злочину все ще болять. Ми пам'ятаємо їх усіх поіменно, наших співвітчизників, які загинули в цій неоголошеній війні проти рашистських загарбників, яка триває й досі і чию постійну присутність ми бачимо і чуємо у Маріуполі, та по всьому сходу нашої України. Кожен день від ворожих куль та снарядів гинуть наші бойові побратими, мирні громадяни України, руйнуються села та міста…

В той трагічний ранок всі стали свідком терористичного акту, який було скоєно близько о 9 год. в районі житлового мікрорайону Маріуполя «Східний». 

Тоді загинуло 30 осіб, а 118 отримали тілесні ушкодження, а також пошкодженні житлові будинки, машини, інфраструктура міста, ринки «Київський», «Денис», де працювало багато підприємців та інше… 

Всі присутні тоді в епіцентрі теракту зазнали сильних моральних та фізичних страждань.


Протягом майже трьох років я намагався продовжувати свій особистий, так і громадський контроль як Президент Української Громадської палати, Голова правління Донецької обласної організації роботодавців середніх та малих підприємств, Голова Ради Спілки професійних журналістів і головний редактор газети «Діловий Донбас» та Всеукраїнського журналу «Український волонтер» навколо розслідування цього терористичного акту. Останні офіційні публікації, прес-конференції та відкриті судові процеси вказують на те, що майже всі безпосередні учасники того терористичного акту встановлені, і по ним приймаються відповідні процесуальні рішення. 

Однак, залишились особи із числа працівників (діючих або колишніх) органів Служби безпеки України, які сприяли, можливо умисно, у вчиненні терористичного акту 24 січня 2015 року.

Так, згідно відкритих даних у ЗМІ, а також документальних матеріалів по судовому провадженню стосовно одного із співучасників того теракту гр. В. Кірсанова (справа слухається в Приморському районному суді м.Маріуполя), я встановив, що протиправні дії вказаної особи тривалий час були під контролем відповідних працівників СБУ. Планування, обговорення деталей, їх умисел у вчиненні злочину та інше, було відомо окремим посадовим особам та їх керівництву, однак жодних дій упереджувального характеру ними не проводилось, не говорячи вже про офіційне повідомлення щодо них.

Тобто, окремі працівники СБУ не тільки володіли інформацією про готування злочину, а й сприяли йому (умисно покривали), шляхом приховування окремих деталей, часу, схем скоєння, чим сприяли, саме як посадові особи, у настанні особливо тяжких наслідків – смерті мирних громадян України. Саме «попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму …» входить до головних завдань Служби безпеки України (ст.2 Закон України «Про службу безпеки України). А відтак, окремі посадові особи органів СБУ (мною проводиться відповідне журналістське розслідування щодо їх встановлення) вчинили дії, спрямовані на допомогу (сприянні) у вчиненні терористичного акту, що відбувся 24 січня 2015 року в м.Маріуполі.  І використовуючи своє службове становище та будучи обізнаними про готування особливо тяжкого злочину, умисно сприяли безпосереднім організаторам та виконавцям у його скоєнні.


Тобто, окремі співробітники СБУ, своїми діями, а саме приховуванням виявленої стадії готування теракту, допомогли терористам, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь. Вони передбачали, що такі діяння призводять до того, що стане можливим вчинення терористичного акту, а тим самим і заподіюється шкода громадській безпеці. Усвідомлюючи неминучість таких наслідків, винні посадові особи органів СБУ умисно байдуже поставились до них.
Впевнений, що в діях окремих посадових осіб органів СБУ в Донецькій області та місті Маріуполі (ланцюг від оперативного співробітника до керівника органу) вбачаються всі ознаки повного складу особливо тяжких злочинів за ст.ст. 258-4, 364 КК України, за які передбачена кримінальна відповідальність.
 
З урахуванням цього, на підставі ст.ст. 55, 56, 214 КПК України, я подав Заяву до Генеральної прокуратури України, копія голові Служби безпеки України де вимагаю:
 
- прийняти мою заяву про кримінальне правопорушення з боку невстановлених посадових осіб органів СБУ за ст.ст. 258-4, 364 КК України;
 - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань
; - невідкладно розпочати досудове розслідування на підставі скоєних правопорушень;
 - визначити підслідний орган для подальшого розслідування злочину;
 - надати мені та іншим потерпілим теракту від 24.01.2015 року в м.Маріуполі, а також іншим постраждалим, можливість дати додаткові покази;
 - повідомити мені письмово, у встановлені законом порядку та терміни, про початок досудового розслідування. 

Звертаю Вашу увагу на вимоги частин 1,4 ст. 214 КПК України, де зазначено, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається.

Звертаюсь до усіх родичів загиблих і потерпілих мешканців мікрорайону «Східний» м. Маріуполя та інших присутніх, які відчули на собі наслідки цього теракту: фізичні, моральні, матеріальні і особисто кожному долучитися з такою Заявою та подати її за шаблоном (дивитися внизу Додаток 1) на Генерального прокурора України Луценко Ю.В. (вулиця Різницька, 13/15, Київ, 01011) і вислати копію на голову Служби безпеки України Грицака В.С. (вулиця Володимирська, 33, м. Київ, 01601). 

Цікаво то що СБУ не прийняло у мене заяву у Громадській приймальні м. Київа (як надання копії заяви з ГПУ)  16.05.18.р. у 16 годин, мені відповіли що, як то на ГПУ, то нехай воно й розбирається… 

  Додаток 1. 

 Генеральному прокурору України Луценко Ю.В.   Копія: Голові СБУ Грицаку В.С.  

 від (ПІП, адреса, телефон)……………. 

  Заява про кримінальне правопорушення з боку невстановлених осіб Служби безпеки України за ст.ст. 258-4, 364 КК України.   Я, (ПІП)……………………………………………………, повідомляю наступне:   24 січня 2015 року я проживав (перебував) у м.Маріуполь (Донецька область). В той трагічний ранок я став свідком терористичного акту, який було скоєно близько о 9 год. в районі житлового мікрорайону Маріуполя «Східний». Тоді загинуло 30 осіб, а 118 отримали тілесні ушкодження. Як і більшість присутніх тоді в епіцентрі теракту, я зазнав сильних моральних та фізичних страждань.

 Останні офіційні публікації, прес-конференції та відкриті судові процеси вказують на те, що майже всі безпосередні учасники того терористичного акту встановлені, і по ним приймаються відповідні процесуальні рішення. 

Однак, залишились особи із числа працівників (діючих або колишніх) органів Служби безпеки України, які можливо умисно сприяли у вчиненні терористичного акту 24 січня 2015 року. 

Так, згідно відкритих даних у ЗМІ, а також документальних матеріалів по судовому провадженню стосовно одного із співучасників того теракту гр. В. Кірсанова (справа слухається в Приморському районному суді м.Маріуполя), я встановив, що протиправні дії вказаної особи тривалий час були під контролем відповідних працівників СБУ

Планування, обговорення деталей, їх умисел у вчиненні злочину та інше, було відомо окремим посадовим особам та їх керівництву, однак жодних дій упереджувального характеру ними не проводилось, не говорячи вже про офіційне повідомлення щодо них. 

Тобто, окремі працівники СБУ не тільки володіли інформацією про готування злочину, а й умисно сприяли йому (покривали), шляхом приховування окремих деталей, часу, схем скоєння, чим сприяли, саме як посадові особи, у настанні особливо тяжких наслідків – смерті мирних громадян України. 

Саме «попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму …» входить до головних завдань Служби безпеки України (ст.2 Закон України «Про службу безпеки України). А відтак, окремі посадові особи органів СБУ вчинили дії, спрямовані на допомогу (сприянні) у вчиненні терористичного акту, що відбувся 24 січня 2015 року в м.Маріуполі. 

 І використовуючи своє службове становище та будучи обізнаними про готування особливо тяжкого злочину, умисно сприяли безпосереднім організаторам та виконавцям у його скоєнні. Тобто, окремі співробітники СБУ, своїми діями, а саме приховуванням виявленої стадії готування теракту, умисно допомогли терористам, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь. Вони передбачали, що такі діяння призводять до того, що стане можливим вчинення терористичного акту, а тим самим і заподіюється шкода громадській безпеці. 

Усвідомлюючи неминучість таких наслідків, винні посадові особи органів СБУ умисно байдуже поставились до них. Впевнений, що в діях окремих посадових осіб органів СБУ в Донецькій області та місті Маріуполі (ланцюг від оперативного співробітника до керівника органу) вбачаються всі ознаки повного складу особливо тяжких злочинів за ст.ст. 258-4, 364 КК України, за які передбачена кримінальна відповідальність. З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 55, 56, 214 КПК України,   ПРОШУ: - прийняти мою заяву про кримінальне правопорушення з боку невстановлених посадових осіб органів СБУ за ст.ст. 258-4, 364 КК України;
 - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
 - невідкладно розпочати досудове розслідування на підставі скоєних правопорушень
; - визначити підслідний орган для подальшого розслідування злочину;
 - надати мені та іншим потерпілим теракту від 24.01.2015 року в м.Маріуполі, а також іншим постраждалим, можливість дати додаткові покази;
 - повідомити мені письмово, у встановлені законом порядку та терміни, про початок досудового розслідування. 

Звертаю Вашу увагу на вимоги частин 1,4 ст. 214 КПК України, де зазначено, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається.  
   
__________2018 р.  
                                                                                                


Копія поданої та зареєстрованої Заяви.     Далі, я нагадаю фотографіями про ті трагічні події що відбулися у м. Маріуполь 24.01.2015 року… Я розумію, що таке зараз вже відбувається біля чотирьох років по всій лінії розмежування на сході України, і далі гинуть мирні люди, полають міста та села, кожен день гинуть наші Захисники Вітчизни, які боронять нас від російського загарбника, але ми повинні знати, що ворог є і поруч з нами, і нам його теж потрібно знешкодити…