Вверх

БЛОҐ НОМЕР ОДИН, або ПОДЯКА МЕШКАНЦЯМ ДОНБАСУ
27.09.2011 12:40:42. Просмотрено 1142 раз. За сегодня — 0 раз.

<p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0pt"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK">Редакція <i style="mso-bidi-font-style: normal">ОстроВ</i> запросила мене вести блоґ на цьому сайті. Тобто час від часу, як воно й водиться, щось від себе сюди писати. Ніде правди подіти – це виявилося для мене несподіванкою. Але швидше приємною, ніж навпаки. Настільки приємною та відповідальною, що я досі вагаюся, чи варто починати. От допишу цей перший блоґ – і вирішу, надсилати його чи ні.</span><span lang="UK"> </span><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK">Бо хто я, зрештою, такий, щоб аж так приковувати до себе вашу увагу?<o:p></o:p></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0pt"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK">Тож довго про себе розводитись я тут і тепер не буду. Для знайомства, звісно, годилося б, але на всі ці випадки Бог і створив пошукові системи. Скажу тільки, що в липні 2010 року я НЕ вимагав відокремлення Донбасу від України, як усі чомусь думають. І взагалі я нічого не вимагав, бо я взагалі не вимагатель. Насправді я лише висловив уголос таку собі пропозицію відносно самовизначення. От якщо влада у Києві колись іще зміниться, і народ Донбасу цією зміною буде сильно незадоволений (як у 2004 – 05 рр., пам’ятаєте?), то чому б йому, цьому народові, й не самовизначитися – хоче він того Києва з усією тією Україною, чи вже й не хоче. От я, власне кажучи, за те, щоб у разі чого народ Донбасу мав таке право.<o:p></o:p></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0pt"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK">Гаразд, це все на теми російської народної мудрості «кто старое помянет – тому глаз вон». Згадалось – і досить.<o:p></o:p></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0pt"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK">А зараз про хороше.<o:p></o:p></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0pt"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK">У Донецьку я бував двічі й обидва рази це були виступи у незабутньому клубі з фантастичною назвою </span><i style="mso-bidi-font-style: normal"><span lang="EN-US" style="mso-ansi-language: EN-US">Gung</span>’</i><i style="mso-bidi-font-style: normal"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK">Ю</span>’</i><i style="mso-bidi-font-style: normal"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK">б</span></i><i style="mso-bidi-font-style: normal"><span lang="EN-US" style="mso-ansi-language: EN-US">azz</span></i><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK">. Обидва рази (2007 і 2008 років) я виступав не сам, а з друзями, причому різними. Друзями, сказати б, різних форматів, літературними і музичними. Обидва рази туди набивалося повно народу, причому дуже класного і головним чином молодого. Нічого більше в Донецьку я фактично не бачив, бо відразу ж після концерту ми, попивши вдосталь коньяку і поспілкувавшися з багатьма гарними людьми, їхали далі. <o:p></o:p></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0pt"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK">Тож для мене це – підвал, а в ньому багато прекрасної молоді. Мабуть, уся вона там і була, вся, яка є. Може, її було сто чоловік, а може, двісті. Хоч насправді, мабуть, не більше сімдесяти. Але яких!<o:p></o:p></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0pt"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK">Так що то не підвал був, а сьоме небо. Буває ж часто: сходи, які ведуть униз, насправді виявляються сходами вгору. <o:p></o:p></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0pt"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK">І за це моя, як нині модно висловлюватися, подяка мешканцям Донбасу</span><span lang="UK" style="font-family: Wingdings; mso-ansi-language: UK; mso-ascii-font-family: 'Times New Roman'; mso-hansi-font-family: 'Times New Roman'; mso-char-type: symbol; mso-symbol-font-family: Wingdings"><span style="mso-char-type: symbol; mso-symbol-font-family: Wingdings">J</span></span><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK"><font face="Times New Roman">) <o:p></o:p></span></font></p>
<p> </p>


Комментарии
*
 
*
Публикуя данный комментарий, я соглашаюсь с тем, что несу полную ответственность за его соответствие законам Украины
Владимир Владимирович 11.06.2012 07:21:46

Цей Затрухович - краща подруга Борі Моісєєва. Різниця між ними в тому, Боря - талановита люина, у нього вистачає розуми сидіти в тіні, а цей гондорас ще афішує себе.

Ответить     
доброжелательУкраине 02.06.2014 22:23:56

Люди опомнитесь. Россия не враг вам. Мы же братья по крови.банда экстремистов которых меньшинство захватили власть в стране и как баранов пастухи ведут в стойло. европа вам непоможет а только используют как наивных дурачков. Смотрите российские сми там вся правда.

Ответить     
Гость 17.01.2015 15:40:24

видеонаблюдение

Ответить     


Последнее в блогах

Все блоги »