Як розпочати власну справу в умовах кризи? Перукарня

Як зазначають фахівці сьогодні у Івано-Франківську незважаючи на кризу, зафіксовано 185 перукарень. Близько 40% їх  відкривають ті люди, які не мають до перукарської справи ніякого відношення. Чим же так привабливий перукарський бізнес? І що потрібно для того, щоб відкрити власну справу? Ці питання вирішив з’ясувати кореспондент «ОстроВа».

Попит на послуги перукаря-модельєра буде завжди, при будь-якій владі, умовах і часах. Це обумовлено бажанням  створити свій неповторний, індивідуальнийобраз.Сьогодні в будь-якому великому місті чи ледве не в кожному будинку працюють перукарні. Попит на послуги в кожній - свій.

Так, наприклад недалеко від мого місця проживання розмістився новий салон краси, через дорогу, в підвальному приміщенні - перукарня, а в сусідньому будинку - імідж-студія. Салон краси привабливий своїми цінами для стрижки й фарбування. У підвальній перукарні працює майстер манікюру та педикюру. А в імідж-студії запис на три місяці вперед, туди йдуть клієнти, притягнуті ім'ям професіонала. І всі ці перукарні зовсім не конкурують один з одним - у кожної з них свій клієнт. Тому так важливо зайняти свою нішу.

Для того щоб відкрити свою перукарню, зовсім необов'язково бути самому майстром у цьому виді послуг. Куди важливіше бути менеджером-керівником. Послугу будуть здійснювати професіонали, яких ви самі наймете.

Найдешевший варіант "зафрахтувати" куток у власному помешканні. Але тоді його побутові параметри повинні вписуватися у санітарні вимоги: стеля не нижча, ніж 2 м70 см, для робочого місця - 3-7 кв. м, наявність каналізаційного відведення, підігріву води, туалету тощо. Щоправда, домашній салон загрожує дискомфортом сімейному вогнищу і не виключає небезпеки проникнення в дім небажаних "клієнтів". Або доведеться зупинятися на одному з трьох інших варіантів - купівлі непристосованої площі, будівництві нового закладу чи, на крайній випадок, оренді.Так вчиняє більшість організаторів перукарського бізнесу. Лише одиницям вдається, не ламаючи старого, звести нове приміщення.

Специфіка перукарні в тому, що вона не "почуватиметься комфортно" у стінах вчорашніх, навіть побутових, об'єктів - магазину чи бару. Звичайна проводка, якої "вистачало" цим закладам, може згоріти при увімкненні одразу чотирьох фенів.

Найбільш доступний, але найменш певний варіант - оренда приміщення. Його зазвичай необхідно ремонтувати і навіть переплановувати. А вкладати гроші у тимчасовий притулок - все одно, що викидати їх на вітер.

Визначившись із "пропискою", за $300 не проблема придбати професійне крісло. Ще $150-200 потягне перукарське місце (дзеркало з тумбочкою, поличка) та $200 - інструмент. Мінімальний "джентльменський набір" для майстра - 2 пари ножиць, 5 типів брашингів (круглих щіток), сім пластмасових гребінців (металеві псують волосся), фен. Розширяти асортимент засобів праці, як і збільшувати його вартість, можна до безмежності. Предмети спільного користування - сушка (від $240) та мийка ($400-600).

Для надання манікюрних послуг потрібен столик (від $200), стільці для майстра і клієнта, хороше освітлення (краще розташувати робоче місце біля вікна), аптечка, три набори інструменту (від $50 і вище). Потрійний запас дозволяє стерилізувати два комплекти, поки один у використанні.

Педикюр фахівці радять запроваджувати лише тоді, коли є окрема кімната з вентиляцією, каналізаційними комунікаціями та водою, а також фінансова спроможність витратити на крісло від $1 тисячі.

Особливий пункт санітарії, безпеки клієнтів та престижу закладу, де уживається комплекс або окрема з цих послуг, - стерилізатор. Найсучасніший та найефективніший - з ультрафіолетовим промінням (від $240). Перукарні-початківці, як правило, обмежуються одним приладом. Але з часом для кожного виду послуг доцільніше придбати індивідуальний.

Для успіху справи важливе значення має дислокація перукарні чи салону краси. Найбільш вдалими є людні місця: перетин магістралей, центр спального району тощо.

Як наголошує Оксана Галанджій, власниця перукарні "Zefir":„Сьогодні в  Івано-Франківську велика проблема знайти хороших майстрів-перукарів. Це проблема всіх перукарень. Адже майстер – це перш за все людина зі своїм складом характеру. І я намагалася підбирати колектив, з яким би я співпрацювала. Адже для мене перукарня – це бізнес душі, хоч я за фахом візажист-стиліст. Тому я підбирала майстрів за рекомандаціями друзів, знайомих та клієнтів. Щодо дизайну перукарні, то її оформленням займався мій чоловік, який поєднав у декорі рожеві та чорні тони. У виборі  „перукарської техніки” я вибирала середні параметри, і намагалася поєднати якість та ціну” .

 Перевагу при комплектації штату надають молодим, не зіпсутим "громадським" сервісом, спеціалістам. Разом з тим не ігнорують фахівців, які мають хорошу репутацію і стабільне коло клієнтів. Майстер з іменем - додаткова графа доходів.

На відміну від колишніх державних перукарень, де кожен займався лише своєю справою, у нових салонах - інші звичаї. Якщо ти - манікюрниця і в даний момент байдикуєш, а поряд, приміром, гарує жіночий майстер, святий обов'язок - прийти на допомогу: помити клієнту голову, нанести фарбу на волосся. Кажуть, така система "багатоверстатництва" запозичена на Заході.

Сьогодні перукарні та салони, які прагнуть удосконалити обслуговування та продавати за рекомендацією фахівців клієнтам косметику, що пасує до особливостей їх шкіри чи волосся, змушують купувати, крім основного патенту, ще й дозвіл на торгівлю.Приватні перукарні та салони, які відкриваються мало не щотижня, дедалі наполегливіше тіснять на ринку приватизовані за інерцією колективом колись державні заклади побуту. Нові перукарі вибирають агресивну тактику здобуття клієнтів: вкидають у поштові скриньки привабливі запрошення, пригощають "безкоштовною" кавою, рекламують себе у ЗМІ.

Як зазначає Олена Іванова, власниця салону-перукарні " Магія":„Ті, які мають на меті відкрити у Івано-Франківську власну перукарню, мають бути готові долати різноманітні труднощі. Це непомірна орендна плата, неможливість взяти кредит, дороге обладнання та пошук хороших майстрів. Сьогодні головний ворог для малого бізнесу – це держава. Якщо у перукарні є чотири хороші майстри, які здають в касу по дві тисячі щомісяця, хоча це доволі оптимістичний прогноз, то 1,5 тисячі „ забирають ” податки, 1000 грн,. „ з’їдають ” комунальні послуги, 4000 тисячі гривень – це зарплата чотирьом майстрам, і відповідно прибуток підприємця складає 1000 гривень. У Івано-Франківську у розрахунку з населенням забагато перукарень. Проте все ж більше закрилося у звязку з кризою, ніж відкрилося. Адже, більшість людей, які відкривають перукарні не мають до перукарської справи жодного відношенн,а тому сподіваються на швидкий та високий прибуток, забуваючи, що зараз на ринку жорстка конкуренція. Тому єдиний вихід, це створювати мережу власних перукарень, тоді ти матимеш потрошки всюди власного прибутку. Проте нормальна середньостатистична людина ризикує у відкритті власної перукарні. Для цього слід мати стартовий капітал ”.

Ціни на перукарсько-салонні послуги не регламентують і не обмежують зовнішні інструкції та документи. А самі заклади побуту, на відміну від інших цеховиків, не домовляються про монопольні тарифи.Кожен суб'єкт підприємництва самостійно вираховує вартість обслуговування, закладає у ціну відсоток свого доходу, але при цьому потайки не забуває тримати руку на тарифному пульсі. Сьогодні ціни на послуги такі: базова чоловіча стрижка від 15 грн., жіноча – від 25 грн.

За оцінками фахівців найрентабельнішою є перукарня на 4-6 перукарських крісел, одне манікюрне та одне педікюрне місце, солярій і масаж. Розрахунок на те, що за широкої пропозиції у клієнта автоматично виникає бажання причепурити не лише волосся, але й руки, обличчя та інші частини свого тіла.

Проте мало відкрити перкарнюу вдалому місці, мало найняти хороших професійних майстрів. Саме головне - все-таки знайти свою нішу й зрозуміти, чого ж хоче ваш клієнт, що саме йому потрібно й що це «потрібно» не можуть йому дати давно працюючі конкуренти. Що для цього слід зробити? Це вже політ вашої фантазії. Проте з будь-якої звичайної ідеї, самого традиційного бізнесу можна зробити щось оригінальне, усього лише давши зрозуміти  клієнту, що йому  потрібні саме ви!

Людмила Ходоровська, «ОстроВ»